“Піонер комп’ютерної техніки”.
Віктор Глушков – український вчений, який створив сучасний цифровий світ
“Його вважали богом радянської кібернетики, – каже співробітниця Державного політехнічного музею КПІ Світлана Швидка. – Своїми думками та ідеями він випереджав час, в якому жив”.
Академік Анатолій Морозов – учень Глушкова. Більшість геніальних розробок його вчителя здавалися настільки неймовірними, що сучасники вважали їх науковою фантастикою: “Сміялись над тим, що він казав, а потім все це ставало реаліями. У нього було геніальне бачення майбутнього. Він розумів, що таке роботизація. Ще ніхто не розумів, а він вже ставив такі завдання, і ми робили це”.
Ще півстоліття тому Глушков створив експериментальний, повністю роботизований цех – український новатор задумав збудувати перший у світі інноваційний завод, де всю тяжку роботу виконували б роботи.
Але головним винаходом Глушкова став ось цей унікальний артефакт, що зберігається в державному музеї при КПІ. Це перший у світі напівпровідниковий комп’ютер “МИР”, створений Глушковим у далеких шістдесятих. Задовго до появи знаменитих “епл” та “ай-бі-ем”. По суті, це був перший персональний компʼютер в світі.
“Віктор Михайлович назвав цю машину “особистою машиною інженера”. Тоді ще не було такого поняття як персональний комп’ютер”.
Сьогодні комп’ютери Глушкова “МИР” і “Промінь” здаються велетенськими. Та в порівнянні з тодішніми ламповими обчислювальними машинами створений на напівпровідниках комп’ютер здавався крихітним.
“Ця обчислювальна машина насправді була мала за тодішніми стандартами. Бо, наприклад, МЕОМ (мала електронна обчислювальна машина) займала площу 60 метрів квадратних та містила 6000 електронних ламп”, – розповідає Світлана Швидка.
Пізніше саме ця революційна розробка Глушкова врятує американську компанію IBM від багатомільярдного судового позову з боку фірми-конкурента.
“Корпорація “Берроуз” вважала, що вона перша впроваджує ідею мікропрограмування. І вона вимагала від фірми IBM, яка теж почала розвивати цей напрямок, відповідної сатисфакції”, – пояснює суть конфлікту Віталій Клименко.
Щоб виграти позов, IBM пішла на хитрість. Компанія придбала створений у Києві комп’ютер “МИР”. І довела в суді, що саме розробка Глушкова, а не її американського конкурента, була піонером світової мікроелектроніки. І виграла судовий процес.
“Машина була дуже класна! Всі конструкторські бюро, які були в Радянському Союзі, працювали з нею”, – оцінює розробку Глушкова Анатолій Морозов.
2016-го року дослідники Массачусетського Технологічного Інституту анонсували розробку цифрового безсмертя. Вчені вирішили оцифрувати людський мозок, щоб після смерті оживити свідомість у віртуальному світі. Однак, інноваційна ідея електронного безсмертя ще сорок років тому була вигадана Віктором Глушковим. Його учні стверджують, що саме для оцифрування людської свідомості творець кібернетики і створював свої диво-комп’ютери.
“Нас усіх вражало його вміння бачити майбутнє, – захоплюється своїм учителем Віталій Клименко. – В 1964 році Віктор Михайлович уже передбачив виникнення Інтернету”.
Розроблену Глушковим систему “ОГАС” вважають прообразом теперішнього Інтернету. Ця мережа об’єднувала комп’ютери радянських міністерств та засекречених військових підприємств.
“Інтернет був вперше зроблений в Радянському Союзі, – стверджує професор Анатолій Морозов. – Була така розробка – єдина система державних центрів. Це і є перше об’єднання обчислювальних машин, які знаходилися в різних місцях”.
Однак, Глушков від початку прагнув побудувати дещо більше за звичайний Інтернет. Його система “ОГАС” мала бути обладнана штучним інтелектом, який би керував всією економікою СРСР.
“Це потребувало 20 мільярдів рублів, тобто більш аніж космічна і ядерна програми разом узяті. Але він сказав, що після пʼяти років, коли буде запущена ця система управління економікою, доходи населення можуть зрости вдвічі”, – розповідає Світлана Швидка.
Інноваційна розробка мала замінити мільйони корумпованих чиновників. Однак, така перспектива настільки злякала радянську владу, що вона згорнула амбітний проєкт.
“Це була проблема номер один, коли ми розробляли та пропонували впроваджувати автоматизовані системи управління, – пригадує Анатолій Морозов. – Всі чиновники вважали, що якщо запрацює система, то їх викинуть з управління”.
Та Глушков ніколи не опускав рук. У нього було стільки ідей, що він фізично не міг їх втілити самотужки. А тому створював талановиті колективи, яким давав амбітні завдання та можливість розкрити власний потенціал. Один із прикладів – легендарний проєкт “Аполлон” – ”Союз”, більш відомий як “рукостискання в космосі”. Вперше в історії кораблі двох понад держав – США та СРСР – мали здійснити стиковку в умовах невагомості.
“Я тоді був головним конструктором. Для польоту “Аполлон” – “Союз” будував перший центр керування”, – каже Анатолій Морозов.
Глушков особисто представив свого учня тодішньому міністру оборони, маршалу Дмитру Устинову, який ще від часів Другої світової контролював всю радянську оборонку.
“Устинов виходить з-за столу, обходить його біля мене, – пригадує професор Морозов. – Обійшов раз, подивився на Глушкова, знов обійшов. Я стою ані живий, ані мертвий. Він каже: “І цього шмаркача ти відправляєш?”. Глушков відповідає, мовляв, так, відправляю. Тоді Устинов мені: “Добре. Якщо тобі Віктор Михайлович довіряє, я також буду довіряти. Відповідатимеш головою”.
Навіть своє улюблене дозвілля – поїздки на риболовлю на Дніпро – Глушков використовував для написання книг і статей, що на десятиліття випереджали час.
“Я його якось спитав: “Віктор Михайлович, ви ж така відома людина – нащо ви в “Піонерській правді” (радянська газета для дітей та молоді – прим. авт.) друкуєтеся?”. Він на мене так подивився й каже: “Чим раніше ми закладемо в дитину розуміння, що це необхідно, тим більше буде людей, які потім стануть нашими прибічниками”, – пригадує Анатолій Морозов.
Сьогодні спадщину Глушкова вивчають в українських технічних вишах. Його ідеї та особистий приклад надихають нові покоління айтівців. Серед них студент КПІ Ігор Клименко. 2022-го він став найкращим студентом світу за версією престижної всесвітньої премії Global Student Prize.
“Там було багато світових лідерів, і я мав спіч свій, в якому розповідав про Україну, – каже Ігор. – Зараз Україні дуже важливо перемагати не лише на військовому фронті, але й на всіх фронтах”.
Міжнародну премію та приз у 100 000 доларів Ігор отримав за розробку унікального квадрокоптера-міношукача. Цей винахід дозволить зберегти життя тисячам українських військових та цивільних. Інноваційну розробку Ігор вигадав після початку російського вторгнення:
“Я багато відвідував курси робототехніки, цікавився програмуванням. Хотів якось допомогти, знайшов проблему замінованих територій. Квадрокоптер-міношукач – він рухається за траєкторією, сканує певну ділянку і передає координати вибухонебезпечних об’єктів військовим”.
Коментарі
Дописати коментар