Коли корисно для людей і довкілля.

 

 В Україні створюють меблі для укриттів з переробленого пластику

В укриттях має бути не тільки безпечно, а й зручно. З таким переконанням інженерка-будівельниця Ольга Лекова створила компанію, що виробляє меблі, які не гниють, не вбирають вологу, легко миються, не мають гострих кутів, витримують великі навантаження та навіть підтримують психологічно. Офіс підприємства зазнав пошкоджень унаслідок одного з останніх обстрілів Києва, але воно не припинило роботу: “бо комусь дуже потрібно місце, де можна дочекатися світанку”.

У 2014-му, коли до Донецька прийшов "русскій мір", Ольга Лекова разом з сім'єю була змушена переїхати до Києва. Родині довелося розпочинати все спочатку. Ольга, інженерка-будівельниця за фахом, відкрила компанію з архітектурного проєктування, дизайну та ремонтно-будівельних робіт — Artstudioleo. Роботи було багато і, здавалося, найстрашніше позаду, але у 2022 росія вирішила захопити всю Україну. З перших днів повномасштабного вторгнення російські бомби та ракети посипалися на українські міста і села, зокрема й на столицю.

"Я бачила, в яких умовах людям доводилося ховатися — це були темні, вогкі, непридатні для перебування простори. І це боліло. Я будівельниця за освітою, і в той момент просто запитала себе: «Чим я можу допомогти?»", — згадує Ольга Лекова.

Яке рішення?

З цього простого запитання почалася історія Recast Plastic — компанії, яка створює функціональні меблі з переробленого пластику для облаштування укриттів та просторів загального користування.

Бо проблема — не лише в тому, щоб мати сховища. Вони мають бути придатними для довгого перебування: більш ергономічними, безпечними, чистими, і хоч трохи комфортнішими, особливо для дітей.

Як це працює?

Частина команди Recast Plastic. Фото надане Ольгою Лековою

Компанія Recast Plastic була заснована у 2022 році саме тоді, коли Україна зіткнулася з численними випробуваннями, що вимагали нових підходів та рішень. За словами Ольги Лекової — це об'єднання однодумців, які вірять, що проєктування, сталий розвиток і переробка можуть змінити міста та життя людей.

"Насправді ми команда, яка знає один одного багато років: мій чоловік — хімік, одногрупник — технолог-конструктор, однокласник — дизайнер. Звісно, команда ще більша, але це саме ті, хто стоять на початку всього і головне, що ми всі переживаємо війну не вперше і розуміємо, наскільки важливо бути в безпеці і щоб про тебе подбали", — каже Ольга Лекова.

Спочатку, на базі довоєнного бізнесу, команда почала розробляти перші меблі для укриттів — відкидні лави, полиці, столи. Але постало нове запитання: з чого їх робити, коли ресурси обмежені? Так з'явилася ідея використовувати перероблений пластик. Це був матеріал, який одночасно вирішував кілька задач: економічність, довговічність, простота у догляді.

Матеріали та меблі Recast Plastic з переробленого пластику. Фото надане Ольгою Лековою

"А головне — ми давали друге життя пластику, якого й так навколо надто багато. Чи було страшно? Так. Чи була впевненість, що вийде? Ні. Але коли ми побачили перші результати — коли укриття ставало хоч трохи затишнішим, коли з'являвся колір, місце, де можна сісти — я зрозуміла: ми можемо це робити. Так почалася історія Recast Plastic", — розповідає засновниця компанії.

На сьогодні це соціально відповідальний бренд, що розвиває кругову економіку в Україні. На його виробництві пластикові відходи перетворюються на міцні та красиві речі — меблі для укриттів і HoReCa, інтер'єрні рішення для офісів та громадських просторів. Команда компанії проєктує та облаштовує укриття за ДБН, долучається до соціальних та освітніх проєктів.

"Зараз моя місія не лише розвивати свої підприємства, а робити це з користю для людей та довкілля", — каже Ольга Лекова.

Меблі, які "витримають усе"

Пластикові дитячі меблі від Recast Plastic в одному з укриттів. Фото надане Ольгою Лековою

Війна, яку розвʼязала рф, торкнулася кожного українця, але особливо болісно вона позначається на дітях. Постійна небезпека, тривоги, життя між домом і укриттям — усе це має вплив не лише на емоційний стан, а й на здатність повноцінно вчитися, розвиватися, гратися і просто бути дітьми. З початку повномасштабного вторгнення по всій країні тривогу оголошували майже 70 тисяч разів. У ЮНІСЕФ підрахували — лише за два роки війни в Україні діти прифронтових районів провели в бомбосховищах понад 5000 годин, або майже 7 місяців, свого дитинства.

В екстремальних умовах укриття стають місцем, де безпека поєднується з необхідністю зручності та організації простору. Меблі від Recast Plastic відповідають цим потребам: вони міцні, компактні, ергономічні та екологічні.

Громадське укриття багатоквартирного будинку у Києві. Фото надане Ольгою Лековою

"Наші меблі створені для реальності, в якій живе Україна — а значить, вони повинні бути не лише зручними, а й витривалими. Укриття — це не звичайний простір. Там часто немає опалення, підвищена вологість, пил, перепади температур. Тому ми розробили меблі, які не гниють, не вбирають вологу, легко миються і не мають гострих кутів. Вони витримують великі навантаження — і людей, і обставини", — говорить Ольга Лекова.

Для виробництва меблів для укриттів  її компанія використовує виключно побутовий вторинний пластик, який пройшов термічну обробку та очищення. Матеріали та меблі сертифіковані. Зі шкіл та садочків, де вже стоять пластикові меблі Recast Plastic, команда постійно отримує відгуки від батьків і вчителів — дітям в оновлених укриттях комфортно й цікаво.

Наразі компанія розробила кілька моделей меблів спеціально для бомбосховищ. Це лави зі спинками та без, мобільні столи, дитячі куточки, полиці, модульні сидіння. Найпопулярніші — складні лави та багатофункціональні столи. Вони міцні, зручні, не бояться вологи, і їх можна підлаштовувати під різні потреби та зріст, а також швидко скласти, якщо вузький простір. Це дуже важливо, коли укриття — це підвал або коридор школи.

Укриття дитячого садочку в Лютежі. Фото надане Ольгою Лековою

"Але головне — наші меблі створюють відчуття нормальності навіть у ненормальних умовах. Вони кольорові та трохи схожі на дитячу конструкторну гру — і це підтримує психологічно. Бо навіть одна яскрава деталь в темному просторі здатна сказати людині: Ти в безпеці. Про тебе подбали", — продовжує Ольга Лекова.

Вона додає, ці меблі не просто "виживають" у складних умовах, а роблять ці простори людяними. Це момент, коли у темних укриттях з'являється життя — яскравий стіл, дитяча зона з лавами-транформерами, чи просто місце, де можна посидіти без відчуття вогкості та страху.

А це точно працює?

"Вау, кольорові!"

Укриття, обладнане Recast Plastic. Фото надане Ольгою Лековою

На сьогодні Recast Plastic облаштували понад 30 укриттів у різних регіонах України — від шкіл на сході до громадських просторів на заході. Це і великі укриття на кілька сотень людей, і маленькі кімнати без вікон, які працівники компанії допомагають зробити хоч трохи теплішими, світлішими, зручнішими.

Найбільше звернень команда отримує від освітніх закладів і громадських організацій, які самі шукають рішення, бо хочуть дати дітям гідні умови навіть під час тривог. Частину проєктів реалізовано разом із донорами, фондами та партнерами — в цих випадках для шкіл це безкоштовно. Але є і ті, хто замовляє меблі за власний кошт або з бюджету громади. Меблі продають по собівартості, адже, як каже засновниця компанії, це не комерційний продукт в широкому розумінні. Причому підприємство не просто виготовляє та монтує меблі, а ще й консультує, як краще зонувати простір, як зробити його менш травматичним психологічно, що й має бути в укриттях.

"Ніколи не забуду одну історію з укриття в школі на Київщині. Ми привезли меблі, зібрали їх, зробили зону для дітей з кольоровими лавами та столами. І один хлопчик років восьми сказав: «А я думав, що в укритті завжди має бути страшно, а тут яскраво». Це ніби проста фраза, але … Для нас це було важливо, бо ми робимо щось більше, ніж меблі. Ми створюємо комфорт там, де про нього забувають", — зазначає засновниця Recast Plastic.

Вона наголошує, зворотний зв'язок є окремим напрямом роботи бізнесу. В компанії завжди намагаються не просто "поставити й поїхати", а повернутися з питанням: "Як вам живеться з нашими меблями?".


Діти в укритті садочка в Нових Петрівцях. Фото надане Ольгою Лековою

Діти найчастіше кажуть: "Вау, кольорові!" Їм подобається, що меблі не схожі на лікарняні чи шкільні — вони веселі, нестандартні, зручні. Багато хто малює на них, клеїть наліпки — і це нормально, бо це частина емоційної адаптації. Вчителі цінують простоту, гігієнічність та мобільність. В деяких укриттях хотіли додаткові спинки або щоби меблі були з місцем для зберігання речей. Всі ці побажання беруть в розробку і так зʼявляться нові моделі.

Інклюзія — не опція, не "потім", а основа суспільства, яке ми будуємо сьогодні. Цитата та фото: Recast Plastic

Принципово нові дизайни, які є відповіддю на нашу реальність, розробляють не лише для укриттів. Наприклад нещодавно в Recast Plastic створили модель столика (на фото вище), який має спеціальну форму, що дозволяє зручно під'їхати та сидіти за ним людині на кріслі колісному. Столик ще не запущено у масовий продаж, але на нього вже є кілька запитів, і це стало сигналом, що такий функціональний інклюзивний дизайн дуже потрібен.

Також тут активно працюють над окремою інклюзивною лінією меблів. І це, як каже Ольга Лекова — пріоритет серед усіх продуктів: "Ми хочемо, щоб інклюзія не була «додатком» — а була вбудована у кожен виріб з самого початку".

Ще більше корисних рішень

Ольга Лекова на підприємстві. Фото надане Ольгою Лековою

Засновниця компанії зізнається, доволі часто їй доводиться чути, що вона та її команда змінюють світ, і це, без перебільшення, додає сил. Але правда в тому, що разом із людьми світ і сам змінюється. Сучасність не тільки впливає на виробництво, а ще й щодня кидає виклики: нові обмеження, нові технології, соціальні запити, які вчора ще не усвідомлювалися. І це не враховуючи викликів суто воєнного часу — перебоїв з електроенергією, дефіцитом фахівців та нестачею інформації.

"Найбільший виклик — це люди. Точніше — менталітет, який обмежує їх у знаннях і розумінні важливості сортування, повторного використання, циркулярної економіки. Люди часто не вірять, що з пластику може вийти щось красиве, безпечне і потрібне. Для багатьох це досі «сміття». Ми боремося з цим через приклади, через освітні проєкти, через дизайн, який змінює уявлення. Бо Recast Plastic — це про те, як змінюється ставлення, коли бачиш, що навіть з відходів можна створити щось гідне", — говорить Ольга Лекова.

Але водночас люди — це й завжди те, що є первинним у філософії компанії. Не матеріал, не форма, не процес, а саме ті, хто буде сидіти, чекати, малювати, тримати дитину на руках на цій лавці в укритті, продовжувати своє життя попри всі обставини. Тут інтуїтивно мислять не просто про ергономіку, а про досвід. Про те, що повертає людям відчуття стабільності, гідності й турботи. Про безпеку і м'якість — навіть там, де матеріал твердий.


На форумі "Зроблено в Україні". Фото: Recast Plastic

А ще сучасність дає силу голосу: "Якщо раніше жінка в будівництві була винятком, то сьогодні я — не виняток. Я — одна з багатьох, хто вже має право впливати, проєктувати та будувати майбутнє. Для мене Recast Plastic — це більше, ніж бізнес або виробництво. Це відповідь на безпорадність, що відчувалася на початку війни. Коли все навколо руйнується — хочеться створити щось, що тримає", — каже Ольга Лекова.

Вона зазначає: війна — насамперед жахлива руйнація всього —  парадоксальним чином відкриває вікно можливостей для багатьох бізнесів. І тут важливо не забувати про соціальні аспекти. "Люди виснажені — їм потрібні не нові продукти, а докази, що їх життя важливе. У нашому випадку — це укриття з людським обличчям. Але соціальна цінність може проявлятися по-різному: це працевлаштування переселенців, навчання нових фахівців, інклюзивність у дизайні, прозора співпраця з громадами, використання вторинних ресурсів. Ми маємо шанс відбудовувати Україну інакше — сучасною та відповідальною. І якщо ми впровадимо це зараз, коли, здається, все руйнується під ногами, — це буде нашою найкращою інвестицією в майбутнє".

"Ще більше переконалися: те, що ми робимо — потрібно"

Під час підготовки матеріалу стало відомо, що виробництво Recast Plastic суттєво постраждало від одного з найжахливіших обстрілів столиці армією рф, яке сталося в ніч на 17 червня. Про те, що на територію, де працює команда проєкту, було влучання, написали на сторінці компанії.

Пожежу гасили понад 10 годин. Офіс і склад — пошкоджено. Внаслідок гасіння пожежі частина будівельного обладнання затоплена. На щастя, робітники компанії не постраждали.

"Ми часто говоримо про важливість безпечного простору. Про те, що укриття мають бути зручними, міцними, доступними. Але сьогодні ми відчули це зсередини. І ще більше переконалися: те, що ми робимо — потрібно. Потрібно людям. Потрібно країні", — поділилася Ольга Лекова.

Засновниця Recast Plastic запевнила: команда якнайшвидше відновить виробництво, продовжить працювати і буде далі створювати простори, які дарують відчуття захищеності: "Бо ми — про життя. Про турботу. Про тих, хто поруч. Разом — вистоїмо".

Джерело інформації: інтернет-видання "Рубрика. Все по поличках".




















Коментарі

Популярні публікації