Наука Буковини

 

 Науковці ЧНУ ім. Ю. Федьковича: вирощуємо червонокнижних риб завдяки дії сонячної енергостанції 

Науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Ю. Федьковича вирощують три види рідкісних місцевих риб за допомогою сонячних панелей, що забезпечують роботу насосів у лабораторії.

У рамках проєкту у лабораторії інституту встановили невеличкі басейни, де вирощують здебільшого три види рідкісних місцевих риб – стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена – ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

Штрафи величезні: за одну виловлену стерлядь вас оштрафують на 40 тисяч, вирезуба – 10 тисяч гривень. Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення. От науковці і взялися "допомогти" цим видам риб виживати.

Керівником проєкту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко. Він пояснює, яке значення мають сонячні батареї у проєкті:

"Нові технології потребували іншого підходу до енергетики. Бо ми не можемо перервати біотехнологічний процес, коли вимкнули електроенергію. Тож із виробничих необхідностей були змушені перейти на зелену енергетику".

Справа в тім, що рибам потрібне постійне насичення киснем. Якщо ж вимикається електроенергія, насоси припиняють працювати і риба починає отруюватися власними продуктами життєдіяльності. За пів години вона гине. Враховуючи, як часто у Чернівцях вимикають електропостачання, сонячні батареї стали справжньою необхідністю.

"Виростити в лабораторних умовах рибу – це не проблема. Але виростити рибу якісно – справжня наука. Наприклад, нашою оригінальною розробкою є введення до кормів личинок риб каротиносинтезвальних дріжджів. Причому даємо ці дріжджі не самим личинкам, а спочатку годуємо ними зоопланктон (дафнії та артемії, рід дрібних ракоподібних). Отож ці дріжджі споживає зоопланктон, який з'їдають личинки риб. Відповідно цей "живий корм" вже збагачений життєвоважливими поживними речовинами", – пояснює доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

Та вся праця зникла би марно, якби не сонячні батареї. Бо пів години без роботи насосів, які насичують воду киснем, – і вся риба гине.

"Завдяки сонячній панелі ми тепер спокійно переживаємо вимкнення електропостачання в місті", – усміхається науковець.

Навіть у зимові короткі дні енергії, накопиченої сонячними панелями, вистачає для таких форс-мажорів.

"Сонячні батареї генерують електроенергію тільки тоді, коли світить сонце. Але завдяки тому, що до сонячного модуля були докуплені акумуляторні батареї, то поки в сонячний день відбувається перевиробництво електроенергії, заряджаються акумулятори. Коли в темний період доби сонця не вистачає, накопичена в акумуляторах електроенергія забезпечує роботу насосів", – каже Олексій Худий.

Джерело інформації : Молодий буковинець.