Екологічні акценти.
“Мені 63 роки, і я сподіваюсь, що ніхто мене не вирубає”: що робити зі старими деревами у містах
За українськими Правилами утримання зелених насаджень, на вулицях міст швидкорослі дерева, яким понад 45 років та ті, що ростуть повільно, яким понад 60 років, вважаються аварійними, а відтак мають бути видалені. Це не примха, а законодавча вимога, яка регламентується Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.
Генеральний директор КО "Київзеленбуд" Олексій Король пояснює "Рубриці":
"Цей документ передбачає, що дерево, яке досягло вікової межі, автоматично потрапляє до категорії «аварійне». А аварійні дерева підлягають безумовному видаленню. При цьому чинне законодавство взагалі не зважає на стан дерева, його фізіологію тощо. Тобто достатньо, щоб дерево тополі на вулиці мало вік 45 років і його вже потрібно (не можна, а саме потрібно) видаляти".
Яке рішення?
У Європі практика вирубування старих дерев вважається неприйнятною
"Якщо в Європі доглядають дерева, починаючи з розсадника, то у нас їх починають доглядати, коли вже на машини падають гілки. Для того, щоб ці гілки не падали, у нас придумали просто зрізати дерева", — пояснює Ольга Похильченко, старша наукова співробітниця відділу дендрології ботсаду імені Гришка у Києві.
Фахівчиня звертає увагу, що вирішувати цю проблему потрібно і з юридичної сторони — змінивши нормативи, і з технічної — біологічні вимоги дерева мають відповідати місцю, де воно посаджене.
Такий підхід уже давно використовують у Європі. Коли "Рубрика" звернулась до польського арбориста Петра Джузко-Чемиловця з питанням про вікову межу дерев, він сказав, що дерева в Польщі вирубують лише тоді, коли вони стають небезпечними, а не за віковими обмеженнями. І це — принципова позиція:
"Мені 63 роки, і я сподіваюсь, що ніхто мене не зрубає", — жартує він.
"Через так звану «вікову межу» можуть вирубувати тільки тополі, але вони взагалі мало живуть. А крім цього вирубати дерева тільки через їхній вік — неприйнятно. Ми контролюємо дерева кожні 2-3 роки. Бувають випадки, коли дерева починають хворіти, з'являються грибки. І тоді ми приділяємо їм більше уваги. Лише у разі, коли такі дерева неможливо вилікувати, ми їх видаляємо. Такі рішення приймаються після оцінки стабільності, фізіологічного стану дерева", — пояснює фахівець. Саме такою оцінкою й займається Петро, а також навчає оцінювати стан дерев нових інспекторів.
Що ми можемо запозичити з європейського досвіду?
Робити фахівців-арбористів з працівників комунальних служб — одна з речей, які ми маємо запозичити з європейського досвіду. За словами Петра, це допоможе уникнути одразу двох помилок: залишати аварійні дерева та спилювати здорові:
"І перша, і друга помилка — дорого коштують для міста", — каже він.
Правильно застосовувати дерева до місця — ще один важливий аспект, про який зазначили обоє фахівців:
"Якщо вам потрібен малий кінь, ви не купуєте великого і не підрізаєте йому ноги, ви купуєте поні. Так само і з деревами. Тополі часто саджають на вузьких вулицях, біля будинків. І це призводить до неправильної обрізки дерев, після яких вони можуть загинути або стати аварійними, через що їх потрібно буде спиляти. Великі дерева потрібно саджати там, де багато місця. Це липи, клени й платани. Останні зараз дуже модні, адже добре пристосовуються до міських умов", — пояснює Петро.
До речі, за словами арбориста, улюблені дерева киян, каштани, підходять до міських умов лише відносно, адже їм дуже шкодить обрізка. Проте, він зауважує: саджати каштани — чудова традиція, яку потрібно шанувати. Потрібно лише правильно за ними доглядати.
Говорячи про збереження старих дерев, неможливо оминути й теми обрізки. За словами арбориста, дерева потрібно формувати "змолоду", і робити це виключно секатором та ручною пилою.
"Якщо послідовно формувати штамб (частину стовбура дерева від кореня до крони, — ред.), не буде конфліктів, не потрібно буде наносити великих поранень. Я бачив у Києві багато молодих дерев, і їх потрібно почати формувати вже зараз", — каже пан Джузко-Чемиловець.
Проте правильна обрізка — це окрема велика тема.
На які нормативи варто спиратися?
На першому місці у європейських країнах — дерево, а не інфраструктура. Ландшафтне проєктування дерев та кущів здійснюють з урахуванням змін клімату та розбудови міста. Дерева, які висаджують у містах, привозять з розсадників, де їх формують в молодому віці, щоб не допустити нещадного зрізання гілок згодом.
Усі ці нормативи прописані у спеціальній стратегії. У 2019 році міжнародна команда арбористів завершила роботу над трьома документами:
12 країн додали до цих документів свої національні програми, а тепер ці стандарти перекладають українською мовою, щоб згодом передати до зеленбуду.
Як можна вплинути на ситуацію?
Те, що в Україні варто змінювати підхід до оцінки стану дерева, вважає і гендиректор "Київзеленбуду" Олексій Король:
"Ми проти цього (зрубу дерев через вік, — ред.), вважаємо це застарілим і необґрунтованим підходом. Тому ми вирішили звернутися до депутатів Київради з проханням напрацювати механізм відповідних змін до нормативно-правових актів і звернутися від імені Київради до Кабміну", — каже він "Рубриці".
"Київзеленбуд" подав до Київської міської ради ініціативу щодо внесення змін до чинних Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, які були прийняті ще у 2006 році. Ініціативу підтримали і тепер установи спільно напрацьовуватимуть пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства. Рішення обговорять з громадою і в "Київзеленбуді" агітують підключатись до цього процесу всіх небайдужих.
Громада може надсилати свої пропозиції на електронну пошту комунального об'єднання info@kyivzelenbud.com, але окремо на сайті установи також з'явиться повідомлення про дату, час та місце громадських обговорень.
Роботи ще багато, і Олексій каже: "Це стосується не лише даного пункту Правил утримання, ми готові також напрацювати якомога повніший документ щодо змін до законодавства. Тому просимо долучатися до спільної роботи".
Джерело інформації: інтернет-видання "Рубрика. Все по поличках".
Коментарі
Дописати коментар