Сяйво згаслої зорі.

 

21 червня виповнюється 125 років від дня народження українського генія космонавтики і ракетної техніки, блискучого інженера-винахідника, раціоналізатора Олександр Шаргея, який увійшов у науку під іменем Юрія Васильовича Кондратюка.

 Народився Кондратюк в Полтаві. На час Олександрового народження його мати,  баронеса  Людмила Львівна Шліпенбах, викладала французьку мову; батько, Гнат Бенедиктович Шаргей, був студентом Київського університету Св.Володимира.  

Якийся час хлопчика виховувала мама, бо невдовзі після синового народження батько залишив родину і подався до Німеччини – продовжувати навчання.  Повернувшися до рідних країв, Гнат Бенедиктович 1906р. забрав сина до Санкт-Петербурга, однак за чотири роки юнак повернувся до Полтави й 1910—1916р.р. навчався у  Другій полтавській чоловічій гімназії (закінчив її зі срібною медаллю). По завершенні навчання вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Проте уже в листопаді був мобілізований, пройшов школу прапорщиків, воював на турецькому фронті, а після жовтневого перевороту як офіцер був  призваний до білої армії. Незабаром із білих лав дезертирував, оселився у Смілі на Черкащині. Щоб уникнути більшовицьких репресій за «білогвардійське» минуле, з допомогою мачухи Олени Петрівни дістав документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка, з якими і прожив все життя.

1925р. механік-винахідник  Юрій Кондратюк надіслав до Головнауки, рукопис «Про міжпланетні подорожі», який був високо поцінований науковцями,  як «найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі».

1929р. оприлюднив працю «Завоювання міжпланетних просторів», у якій сформулював основне рівняння польоту ракети, виявив найвигідніші в енергетичному сенсі траєкторії космічних польотів.   

Слід сказати, що Ю.В.Кондратюк першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував у ракетному паливі  використовувати водневі сполуки металів і неметалів. Саме Кондратюкові належить створення проміжних міжпланетних баз із використанням гравітаційного поля небесних тіл.

1930р. Юрія Кондратюка репресували за облудним зивнуваченням у «шкідництві». Талановитий вчений працював у «шарашці» — конструкторському бюро ОДПУ -  інженером-конструктором.

1932р. був звільнений, мешкав у Харкові, отримав доручення розробити проект Кримської вітроелектростанції, з чим успішно справився: його проект передбачав вітроелектростанцію потужністю 12 тисяч кіловат (найпотужніші закордонні аналоги на той час мали потужність менше 1000.)

На початку  Другої світової війни Юрій Кондратюк вступив добровольцем до народного ополчення. Є припущення, що загинув 23 лютого 1942р й похований у братській могилі.  Існує ще одна версія: Ю.В. Кондратюк загинув  у концтаборі Пенемюнде, про що можуть свідчити  знайдені тут його рукописні зошити із формулами і розрахунками з конструювання  ракетної техніки.

Юрій Кондратюк є автором оригінальних і реалістичних ідей не лише в царині космонавтики, а й загалом у ракетно-космічній науці.  Саме він  обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами та інше.

Найбільшим  досягненням Кондратюка є проект розрахунків польоту людини на Місяць. Саме його застосували науковці та практики NASA, готуючись до польоту астронавтів на цей супутник Землі. Згідно із розробками Кондратюка, що містилися у книзі «Завоювання міжпланетних просторів», космічний корабель було виведено на навколомісячну орбіту, затим спеціальна кабіна відокремилася від нього і спустилася на  Місяць. Розробки Кондратюка були надзвичайно високо поціновані фахівцями NASA. «Коли я на світанку в березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель «Аполон» у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, якою належало летіти нашим астронавтам…», — згадував Д.Губолт  в інтерв’ю журналові «Лайф». До речі, на честь Кондратюка  названі один із кратерів на Місяці та астероїд. 

Астронавт Ніл Армстронг у 1969р. втілив мрію Кондратюка, побувавши на місяці за проектом «Lunar Orbital Rendezvous», в основі якого – розроблена українцем траекторія польоту  Земля-Місяць-Земля. 

Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю.Кондратюка, що ними нагороджуються вчені, конструктори, інженери   ракетно-космічної галузі – українці та громадяни інших держав — які беруть участь у спільних програмах освоєння космосу.

У Полтаві ім’я Юрія Кондратюка носять Національний технічний університет і  музей авіації та космонавтики.

На честь Юрія Кондратюка названа одна з київських вулиць.

2014р. ім’я Ю.В.Кондратюка занесене до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико, США.