Добрим ґаздам - зелене світло. Цінний бур’ян КРОПИВА.

 Про лікувальні властивості кропиви ми вже писали. В цьому матеріалі зупинимося на використанні кропиви в господарстві. Про те, що це цінна кормова культура, відомо всім в селі, хто тримає худобу чи птицю. А чи знаєте ви, що кропива — це ще й натуральний барвник, сировина для тканини та виробництва паперу? В цілому, кропиву варто сіяти й вирощувати спеціально, а не знищувати як бур’ян. І, можливо, колись людство до цього «додумається».

Кропива як корм для худоби, барвник, тканина, папір

Кропива як кормова культура

Кропиву використовують на зелений корм, силосують з рослинами багатими на вуглеводи, готують вітамінну пасту. Кропиву, призначену на зелений корм і сіно, скошують у період бутонізації й на початку цвітіння рослин, а на силос краще збирати у період повного цвітіння жіночих суцвіть.

Сіно із кропиви ні в чому не поступається люцерновому, та ще й значно перевищує його за вмістом каротину і зольних елементів.

Використання кропиви в раціонах худоби і птиці збільшує продуктивність тварин. У корів підвищуються надої на 10-12%, у бичків і свиней на відгодівлі середньодобові прирости живої маси зростають на 8-15%, у птиці підвищується несучість на 16-24%.

Жовтки яєць від птиці, яка споживала кропиву, помаранчево-жовтого кольору, що свідчить про велику кількість каротиноїдів. Використання кропиви в раціонах дозволяє заощадити 40-50 % зернових кормів, особливо при годівлі водоплавної птиці, в першу чергу, гусей.

Перед згодовуванням тваринам кропиву подрібнюють і змішують з концентратами. Для нейтралізації щавлевої кислоти і її солей зелену масу ошпарюють окропом і додають 0,5-1 кг крейди на 100 кг маси.

Такий корм перед роздачею тваринам необхідно змішувати із соломою або січкою з концентратами. Фермерам і сільським господарствам, що мають невелике поголів’я, краще квасити кропиву таким способом: подрібнену зелену масу закладають у місткість, заливають теплою водою, посипають висівками й заквашують протягом 2 діб, після чого можна згодовувати її свиням і великій рогатій худобі.

Для одержання силосу доброї якості кропиву силосують разом з зеленою масою кукурудзи, суданської трави у співвідношенні 30-40 % кропиви та 60-70 % вище вказаних компонентів. Це обумовлено тим, що в зеленій масі кропиви дуже мало цукру і велика кількість буферних речовин.

Із зелених рослин можна виготовляти гранули і брикети. Молодняку птиці добре згодовувати сухі подрібнені листки – 5-10 г на голову на добу.

Використання кропиви в раціонах худоби і птиці збільшує продуктивність тварин

Сировина для барвників

Кропива надає тканинам зелений колір своїм листям, жовтий — корінням. Як правильно фарбувати кропивою (переважно льняні, бавовняні та вовняні тканини)?

Тканина має бути ідеально чистою: перед фарбуванням її (окрім вовни) слід проварити у м’якій воді (або з додаванням кальцинованої соди), іноді тканину потрібно протравити у розчині галунів (розрахунок 5-10 г галунів на 1 літр води, 3 літри розчину на 100 г тканини). Прокип’ятити впродовж 5-10 хвилин (вовну – пів години).

Тим часом варять сам барвник з узагальненого розрахунку 500 г листя на 3-4 літри води 1 годину (для збереження чистоти кольору можна також додати галунів). Не віджату від протравки тканину переміщають у ємність з барвником та варять впродовж години. Виполіскують до чистої води, під час останнього виполіскування до холодної води додають оцет.

Від кількості галунів, міцності відвару барвника, температури кипіння та часу «фіксації» потрібного відтінку галунами залежить колір, який отримаємо після фарбування тканини кропивою. Тож варто експериментувати спочатку на невеличких клаптиках.

Тканина з кропиви

Тканини ж з кропив’яних волокон (рамі, шевйот) знов набувають популярність, хоча й мають свої недоліки:

• нееластичність,
• ламкість (що виключає наявність складок),
• мнучкість та низькі температури дуже обережного прання (хоча останнє для кропив’яних тканин не є обов’язковим, виходячи з її здатності вбивати бактерії).

Це все попри недешеве виробництво. Але ну дуже вже тканина з кропиви екологічна та гігієнічна (саме завдяки антибактеріальним властивостям рослини, до речі).

Таку тканину використовують для шиття сорочок, постільної білизни та волокна як наповнювач матраців. Вважається, що одяг з кропиви не тільки рятує від спеки, а й лікує тіло, полегшуючи напади ревматизму і знімає алергічні реакції. До того ж у волокнах кропиви є унікальна речовина антипірен. Тканина з кропиви у суміші з вовною стає стійкою до вогню, а це неможливо зробити з іншими вовняними тканинами.

Тканина з кропиви

Кропива для виготовлення паперу

На мою особисту думку, кропива є перспективною сировиною для виготовлення паперу. Не дарма кажуть, що все нове — то забуте старе. А от книги з паперу, виготовленого з кропив’яних, льняних та конопляних волокон були чи не найпершими та збереглися не зазнавши вікової руйнації до нашого часу.

Вирощування кропиви з насіння

Чи є рослини з ширшим використанням? Може й так, але чи є вони такими ж доступними, врожайними та поширеними? Певна, що ні. Тож вам вирішувати — позбавлятись кропиви чи залишити їй затишний куточок, де вона природно впишеться в дизайн садиби.

А може ви вирішите її вирощувати? Коли так, то слід пам’ятати, що ця культура полюбляє притінок та вологий родючий ґрунт, росте також на піщаному, вільному від коренів багаторічних бур’янів.

Сіють її восени, під зиму, змішуючи насіння з піском на глибину 1-1,5 см. Після загортання посівів їх вкривають торфом на пів сантиметра. Сходи підзимніх посівів з’являються вже у квітні, якщо ж ви сіяли напровесні та підтримували потрібну вологість ґрунту — у травні.

Джерело інформації: інтернет-видання Зелена садиба.