#спробуйчитати

 

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ДІЄТОЮ ТА ДОВГОЛІТТЯМ: вегетаріанство — це добре, якщо недовго!


Як зупинити старіння організму? Науковці давно з’ясували, що один із найдієвіших способів — дотримуватися певного раціону. Тут важливо все — і кількість, і якість, і набір продуктів. Складність у тому, що харчові звички чинять на тривалість життя хоч і досить значний, але опосередкований, а не прямий вплив. Наприклад, через епігенетичні механізми. Щоб розібратися в цьому, американські вчені провели дослідження на близнюках.

 

ГЕНОМ ТА ЕПІГЕНОМ

 

Усім відомо про те величезне значення, яке має ДНК для стану нашого організму. Вона являє собою своєрідну «дорожню карту», відповідно до якої організм формується і розвивається протягом життя. Проте ДНК — не єдиний чинник нашого розвитку.

Чималий внесок у нього робить, наприклад, навколишнє середовище. В останнього є неймовірна кількість можливостей вплинути на експресію генів. Нагадаємо, що подібні механізми вивчає епігенетика — розділ генетики, котрий цікавиться тим, як на роботу генів впливають наша поведінка й зовнішнє середовище.

Відповідно, на рівні молекул науковці розрізняють геном — первинну послідовність ДНК — та епігеном — вторинні неспадкові зміни в геномі, зокрема й так звані хімічні «мітки».

 

МЕТИЛЮВАННЯ Й РОСЛИННА ДІЄТА

 

Метилювання — один із найефективніших епігенетичних механізмів. Він являє собою біологічний процес приєднання метильних груп (міток) до цитозину — азотистої органічної сполуки в складі макромолекули ДНК. Розпочавшись у ранньому дитинстві, метилювання часто дається взнаки у зрілому віці.

Зокрема, деякі науковці вбачають у ньому причину того, що наслідки дитячих травм можуть проявлятися у людей набагато пізніше. А що ж впливає на саме метилювання? Таких чинників чимало, але дієта — один із найважливіших. Тому останнім часом взаємозв’язок харчових вподобань та метилювання став об’єктом пильної уваги вчених.

Щоправда, здебільшого в рамках досліджень порівнювали «звичайні» стилі харчування. Команда американських фахівців на чолі зі співробітниками Стенфордського університету вирішила розібратися саме в епігенетичних властивостях рослинної дієти. Хай як дивно, про них, незважаючи на мільйони шанувальників вегетаріанських дієт, науці було відомо не так вже й багато.

 

БЛИЗНЮКІВ ПОДІЛИЛИ НА ВЕГАНІВ І ВСЕЇДНИХ

 

Статтю про результати та методику проведення свого експерименту вчені опублікували у рецензованому медичному журналі BMC Medicine. У рандомізованому дослідженні, яке тривало 2 місяці, спочатку взяли участь 22 пари однояйцевих близнюків. Однак згодом одна пара покинула експеримент, тож у підсумку узагальнювали дані по 21 парі.

Усі учасники були здорові, й їхній вік перевищував 18 років (середній вік становив 40 років). А 77,3 % належали до жіночої статі. Експериментатори розбили пари близнюків на дві групи: члени першої дотримувалися вегетаріанської дієти, члени другої були всеїдними.

Першу половину терміну експерименту їм пропонували готові меню, а другу вони вже харчувалися самостійно, але дотримуючись рекомендацій учених. Протягом двох місяців їх анкетували, передаючи інформацію через спеціальний додаток.

БЕЗПРЕЦЕДЕНТНО ДОКЛАДНИЙ МОНІТОРИНГ

 

Для аналізу даних американські науковці використовували всі доступні їм сучасні технічні засоби. Вони були настільки прискіпливі, що навіть визначили біологічний вік основних органів у випробовуваних. Окремо проводилася оцінка імунної системи.

Оцінювали також ризики розвитку серйозних захворювань, зокрема таких, як діабет другого типу. Три рази у близнюків робили забір крові: на самому початку, в середині та наприкінці експерименту.

Це робилося для того, щоб визначити довжину теломер, обчислити за епігенетичним годинником біологічний вік і визначити рівень метилювання ДНК. Такий докладний моніторинг дав змогу авторам дослідження детально відстежувати зміни в організмі, які були пов’язані з вегетаріанською та всеїдною дієтою.

 

ВЕГАНИ СТАРІЮТЬ ПОВІЛЬНІШЕ

 

Учені виявили, що у близнюків-веганів справді сповільнилося епігенетичне старіння, на що, загалом, і раніше були вказівки в присвяченій цій дієті науковій літературі. Уповільнення процесів старіння зафіксували епігенетичні годинники, які налаштували на різні показники — клінічні та фенотипічні.

Крім того, у близнюків, які стали добровільними вегетаріанцями, було виявлено зміни в крові. У них знизився вміст запальних біомаркерів, покращилися показники, за якими оцінювали можливі порушення в роботі серця, печінки, метаболічної та ендокринної систем.

На відміну від всеїдних близнюків, вегани набагато швидше худнули. У середньому вони втратили на 2 кг більше, ніж представники всеїдної групи.

 

У ВЕГАНСЬКОГО ДОВГОЛІТТЯ Є ЦІНА!

 

Але в бочці веганського меду не обійшлося і без ложки дьогтю. Автори статті дійсно констатували позитивний ефект від переходу до рослинної дієти. На жаль, ефект цей виявився недовговічним. На короткій дистанції він приводив до чудових результатів, проте у довгостроковій перспективі міг викликати проблеми.

Річ у тім, що у веганів поступово накопичувався дефіцит поживних речовин. І позначитися на здоров’ї він може геть не відразу, а через роки. Наприклад, якщо вчасно не почати поповнювати нестачу вітаміну B12, на який так багаті м’ясо, молоко та морепродукти, це призведе до серйозних порушень нервової системи.

Спостереження за веганами показали, що вони не просто втрачають у вазі — у них знижується щільність кісток. Також з роками зниження ваги відбувається і за рахунок м’язової маси — її теж вегани з віком починають втрачати.

 

УПРАВЛІННЯ МЕТИЛЮВАННЯМ — ШЛЯХ ДО ДОВГОЛІТТЯ?

 

Ці експерименти лише підтвердили попередні висновки минулого дослідження, результати якого були опубліковані ще в листопаді 2023 року. Дієтологи вважають, що причина більш здорового метилювання у веганів, судячи з усього, криється в тому, що таким чином організм реагує на втрату ваги.

Дослідження відкривають перед науковцями перспективи управління метилюванням ДНК. Однак повноцінний контроль за цими процесами поки що перебуває виключно в царині теорій.

Можливо, дані щодо веганів є реакцією на підвищене споживання ними рослинної їжі. А отже, з довголіттям вони безпосередньо можуть бути й не пов’язані. Але на ці та інші питання мають відповісти вже подальші дослідження.

 

Оригінальне дослідження:


Коментарі

Популярні публікації