Твої знання - твої крила.

 

ТАЄМНИЦЯ СВІДОМОСТІ: як наш мозок розрізняє добро і зло

Що таке свідомість, і де вона розташована? Щодо цього у людства існувала неймовірна кількість найрізноманітніших теорій, які в основному спиралися на філософські поняття. До того часу, поки біологія і медицина не почали системно вивчати роботу мозку. Сучасні науковці впевнені, що свідомість «ховається» саме в ньому. Тож тепер питання ставиться інакше: у якій конкретно зоні мозку локалізована свідомість?

 

ФІЛОСОФІЯ ТА НЕЙРОБІОЛОГІЯ

 

Свідомість у своєму мозку люди виявили не відразу. Те, що для нас є очевидним, не було зрозумілим представникам давніх цивілізацій. Одні вважали, що «я» міститься у животі. Інші — в серці. Треті взагалі бачили його за межами людини — в умовній «космічній сфері», тобто позбавляли матеріальної основи.

Рене Декарт був одним із перших, хто з усією науково-філософською серйозністю спробував вирішити проблему свідомості. Вирішував він її за допомогою дуалізму свідомої, розумної душі і тіла, схильного до всіляких «темних пристрастей». І якщо ми в змозі контролювати їх за допомогою розуму, ми свідомі. Звісно, на Декарті все не закінчилося…

Про те, що таке «я» і «свідомість», досі точаться філософські дискусії. Зв’язок мозку і свідомості, який однозначно стверджує нейробіологія, може бути сумнівним для філософа. Утім, біологія в змозі більш-менш виразно відповісти на запитання «де?». На філософську сферу, яка намагається зрозуміти «навіщо?» і «чому?», вона не зазіхає.

 

ФОРМУЛА СВІДОМОСТІ Й СТОВБУР МОЗКУ

 

Покладаючись на думку гарвардських учених, можна сказати, що фізичним центром свідомості людини є система з мозкового стовбура і двох ділянок. Свідомість містить у собі 2 компоненти — це неспання й усвідомлення. За них відповідальні дві зони — у лівій вентральній острівцевій частці та в прегенуальній передній поясній корі.

У найзагальнішому вигляді формулу свідомості можна записати так: Arousal + Awareness = Consciousness (Неспання + Усвідомлення = Свідомість).

Тривалий час «відповідальною» за свідомість науковці вважали виключно кору головного мозку. Однак ще 2016 року фахівці Гарвардської медичної школи встановили, що за неспання відповідає стовбур мозку, який «працює» сполучною ланкою між спинним і головним мозком.

Стовбур мозку регулює активність і сон у людини та тварин. Саме він контролює компонент формули Arousal, де розташовані центри, що відповідають за дихання й серцебиття.

Цікаво, що під час сну серцевий ритм сповільнюється, дихання людини змінюється і нагадує пранаяму — той тип дихання, який практикують йоги. Якщо врахувати, що в цьому процесі задіяні м’язи живота та діафрагма, то парадоксальним чином мають рацію стародавні мислителі, які пов’язували свідомість із серцем і животом.

 

ДЕКАРТ І «ТАЄМНИЦЯ СВІДОМОСТІ»

 

А як щодо ідеї Декарта про свідомість як процес протистояння «доброї» розумності «злій» нерозумності? У неї теж є цілком наукове обґрунтування. І виявили його незадовго до гарвардських учених їхні колеги з Оксфорда. Вони з’ясували, що в полюсі передньої лобової частини мозку існує ділянка, яка сигналізує про неправильність наших дій і вчинків.

Показово, що цей невеликий центр відсутній у тварин, навіть у приматів. Він є тільки в людей, наділяючи їх оціночною здатністю розрізнення добра та зла. Причому заздалегідь — ще перед тим, як були зроблені конкретні дії або сказані конкретні слова! Виходить, правий Декарт? І тут важливо підкреслити одну фізіологічну особливість: центр той є парним у повній відповідності до філософського дуалізмому.

Унікальність людської свідомості в тому, що мозок не тільки критикує й аналізує сам себе, а й заподіює сам собі психологічних страждань. Але відповідності філософських концепцій і нейробіології на цьому не закінчуються… Нещодавня стаття в Journal of Neuroscience розповіла всьому світу про те, що «таємницю свідомості» вкотре розкрито, і виявили її в гіпокампі.

Структура ця теж парна, але розташована в скроневих відділах півкуль – парній структурі. Гіпокамп відповідає за короткочасну пам’ять і переведення її в довготривалу.

 

ГІПОКАМП ТА ПРОСТІР СВІДОМОСТІ

 

І знову вченим довелося добряче відкоригувати старе уявлення про ексклюзивні права кори головного мозку на свідомість. Гіпокамп відіграє головну роль у нашій орієнтації в зовнішньому світі, яка, безумовно, є усвідомленою. Він обробляє інформацію про те, на що спрямована наша увага, і створює свого роду когнітивну «дорожню карту».

При цьому активність гіпокампа — величина не постійна. Вона залежить від ступеня складності рухових програм. Такі вправні дії, як письмо від руки, друкування на комп’ютері або гра на музичних інструментах, збільшують активність гіпокампа. Вона починає включати в себе рекомбінацію рухів у різні послідовності та відтворення їх за пам’яттю.

Тобто гіпокамп заздалегідь у плановому порядку «замовляє» добре продумані та відпрацьовані послідовності рухів і контролює правильне їх виконання. Але ж цілепокладання — ледь не ключова функція свідомості! Воно неможливе без умілої рухової поведінки, для якої потрібна відповідна нейронна основа.

І такою основою якраз є гіпокамп, що структурує «потік свідомості» і перетворює його на «простір свідомості».

 

ВІРТУАЛЬНА «КАРТА РЕАЛЬНОСТІ»

 

Коли ми сідаємо за клавіатуру, щоб створити геніальний текст, саме гіпокамп прокручує його ідею в оперативній пам’яті, одночасно довантажуючи програму навички, асоціації з довготривалої пам’яті, мовленнєвих зон кори тощо. Так створюється складна «карта реальності», події якої спершу розгортаються в нашій свідомості, а вже потім у віртуальну картинку інтегруються інші дані.

Науковці припускають, що ця здатність мозку розвинулася в людини під час еволюції з функції навігації та орієнтації. Цікаво, що нові нейрони — приблизно тисяча на день — народжуються тільки в гіпокампі і більше ніде.

На жаль, люди старіють, активність гіпокампа у відтворенні нейронів загасає, знижується, а водночас із цим «загасає» і свідомість.

 

Оригінальне дослідження:

• The hippocampus pre-orders movements for skilled action sequences
• Джерело інформації: www.huxley.media   Автор: Huxley.