Хто знає - той перемагає.

 

ХІМІЧНА АТАКА: харчова упаковка отруює наш організм

Уявити сучасну цивілізацію без харчової упаковки — те саме, що уявити її без електрики. З часів неолітичної революції проблема видобутку, накопичення, оброблення та зберігання продуктів харчування є ключовою для виживання та розвитку людства. Але науковці доходять висновку, що за цю цивілізаційну перевагу ми сплачуємо надміру високу ціну, адже упаковка є постійним джерелом хімічного забруднення нашого організму.

 

НАВІТЬ АЛЮМІНІЙ НЕ Є НЕШКІДЛИВИМ!

 

Упаковка харчових продуктів здебільшого багатоскладова. Наприклад, до неї можуть входити різні пластмаси та клеї, папір, картон, метали, скло, спеціальні покриття та друкарські фарби.

Ці матеріали зазвичай не залишаються нейтральними щодо їжі, яка міститься в упаковці. Серед найстабільніших — скло, нержавіюча сталь, кераміка. Проте більшість хімічних речовин мігрують і проникають в їжу.

У результаті в наш організм потрапляють тисячі токсичних сполук. Деякі з них лише здаються безпечними. Наприклад, алюміній, з якого виробляють неймовірну кількість видів баночок для напоїв, консервів, кришечок, посуду для готових страв.

Можливо, цей «ідеальний» пакувальний матеріал і був би безпечний сам по собі. Але біда в тому, що він розчиняється під впливом різних кислот і солей. А далі токсичні сполуки потрапляють у їжу, спричиняючи порушення роботи нервової та репродуктивної системи, перешкоджають зростанню кісток, викликають рак та хворобу Альцгеймера.

 

МІКРОПЛАСТИКОВА ЕПІДЕМІЯ

 

Решта пакувальної хімії не менш токсична. Фталати і бісфенол А, що використовуються під час виробництва пластикового посуду й упаковки, послаблюють імунітет, шкодять печінці, провокують порушення гормонального фону, спричиняють рак, серцево-судинні захворювання, діабет і багато інших патологій.

Справжнім глобальним лихом є мікропластик. Його частинки зараз виявляють всюди: у піску, повітрі, опадах, питній воді, солі, рибі та навіть у венах і сечі людини. Їх знаходять у навколоплідних водах 9 з 10 жінок, які передчасно народили.

У наш організм мікропластик може проникнути десятками, якщо не сотнями різних способів. Не тільки через упаковку, а, приміром, через кухонні аксесуари з силікону, подряпину на антипригарному тефлоновому покритті або стаканчик із кавою. Мікропластик завдає колосальної шкоди метаболізму та ендокринній системі.

 

«ВІЧНІ ХІМІКАТИ»: МИ ЗНАЄМО ПРО НИХ НЕ ВСЕ!

 

Одному з останніх досліджень на цю тему, результати якого нещодавно опублікував журнал Nature, вдалося виявити в організмі людини понад 3600 хімічних речовин! Усі вони потрапили туди під час пакування харчових продуктів або їхнього приготування.

Дослідження проводив неурядовий фонд «Форум з пакування харчових продуктів» зі штаб-квартирою в Цюриху. Його авторам вдалося ідентифікувати лише близько 100 хімічних речовин, негативний вплив яких на здоров’я непогано задокументовано.

Ті ж вищезгадані бісфенол А, фталати та їхній руйнівний вплив на гормональну і репродуктивну систему добре відомі вченим. Причому настільки, що в багатьох країнах їх заборонили використовувати при виробництві дитячих пляшечок.

Сильне занепокоєння викликав підвищений вміст так званих «вічних хімікатів», які виявляють у багатьох частинах людського тіла та пов’язані з цілою низкою проблем зі здоров’ям. Однак про вплив на організм людини багатьох речовин науковцям досі мало що відомо.

Серед таких «таємничих» сполук — олігомери, які також є побічними продуктами виробництва пластмас. Команда науковців закликає до подальшого, ретельнішого їх вивчення.

 

ЧВЕРТЬ УСІЄЇ «ХІМІЇ» — З УПАКОВКИ!

 

Спершу дослідники каталогізували вже близько 14 000 хімічних речовин, які, контактуючи з продуктами, здатні мігрувати в їжу з упаковки, виготовленої з пластику, паперу, скла, металу або інших матеріалів. Далі науковці зіставили список речовин із базами даних біомоніторингу хімічних речовин у зразках людини.

Фахівці очікували побачити всього кілька сотень сполук. Яким же було їхнє здивування, коли вони виявили 3601! Виходить, потенційно харчова упаковка хімічно настільки активна, що може постачати в наш організм чверть усіх з’єднань, здатних мігрувати! Щоправда, найімовірніше, не вона одна є їхнім джерелом.

Таких «мігрантів» може плодити що завгодно: від конвеєрних стрічок до кухонного приладдя. Дослідження фокусувалося не так на рівні концентрації, як на наявності хімічних речовин в організмі. Однак додатковим неприємним сюрпризом можна вважати те, що ці речовини можуть взаємодіяти одна з одною.

 

ЯК ЖЕ ПРОТИСТОЯТИ ТОКСИКАЦІЇ?

 

Потрібно сказати, що США та країни ЄС на законодавчому рівні вже щосили працюють над забороною перфторалкільних і поліфторалкільних сполук (PFAS). Їх широко використовують у харчовому обгортковому папері, коробках для фастфуду, пакетах попкорну, паперових стаканчиках, упаковках кормів для тварин…

Небезпека їх у тому, що вони накопичуються в організмі, підвищуючи ризик артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, виразкового коліту, хвороб печінки, нирок і щитоподібної залози, розладів імунної системи, онкологічних захворювань тощо. Фахівці закликають людей обмежувати вплив токсичного пакування на свій організм, зменшуючи міграцію хімічних сполук у харчові продукти.

Як мінімум, не використовувати як упаковку те, що для контакту з їжею не призначене. Уникаючи тривалого часу зберігання й нагрівання упаковки за високих температур, ви також скорочуєте міграцію. І, навпаки, збільшуєте її, зберігаючи жирну та кислу їжу або вживаючи продукти, упаковані малими порціями.

 

Оригінальне дослідження:

• Evidence for widespread human exposure to food contact chemicals
• Джерело інформації: www.huxley.media