Хто знає, той перемагає.

 

ЕКОТРИВОГА: як зміни клімату впливають на психічне здоров’я

Науковці знаходять дедалі більше фактів на підтвердження того, що потепління планети впливає на людство набагато сильніше, ніж ми гадаємо. Справа не лише в руйнуваннях і матеріальних збитках від природних катастроф. Дані новітніх досліджень, які публікує міжнародний науковий журнал Nature, свідчать, що зміни клімату позначаються на психічному здоров’ї людей.

 

КЛІМАТИЧНЕ ГОРЕ

 

Дослідження свідчать, що зміна клімату впливає на психічне благополуччя людини: вона гостро реагує на хвилі тепла, посухи, повені, пожежі тощо. Справа настільки серйозна, що вчені почали вводити у науковий ужиток такі терміни, як «екологічна тривога», «кліматичне горе» і «соластальгія» — дистрес, пов’язаний зі зміною довкілля.

Екотривогу описують як хронічний страх перед екологічною катастрофою. Люди, які на неї страждають, дедалі частіше звертаються до клінік. 72% людей у віці 18–34 років заявили, що негативні новини про навколишнє середовище впливають на їхнє емоційне благополуччя. У Британії рівень страху перед змінами клімату в підлітків більший, ніж перед COVID-19.

 

СТРАШНІШЕ ЗА ЯДЕРНУ ВІЙНУ

 

Зміна клімату — не перша екзистенційна криза, з якою зіткнулося людство. Але дослідники зазначають, що вона відрізняється від деяких інших загроз, адже відбувається зараз, а не є майбутнім ризиком, як ядерна війна. Зростаючу силу підвищення температури, ураганів та інших впливів більше неможливо ігнорувати.

Недивно, що за останні 5 років у науковому світі спостерігається вибухове зростання досліджень, присвячених впливу кліматичних умов на психіку людини. Науковці закликають комплексно розв’язувати цю проблему, вказуючи на те, що джерелом екологічної тривоги та розчарування є насамперед бездіяльність лідерів.

За відсутності дій урядів і виразної дорожньої карти з вирішення екологічних проблем сотні мільйонів людей відчувають негативну психологічну реакцію на кліматичну кризу. Близько 75% респондентів зізнаються, що кліматичне майбутнє їх лякає, а 56% заявили, що воно змусило їх думати, ніби людство приречене.

 

СТРАХ ПОРУШУЄ РОБОТУ Й СОН

 

Сьогодні на нашій планеті приблизно 1 млрд людей страждає на якийсь психічний розлад. Кожен 7-й серед них — підліток. Опитування молодих людей демонструють, що понад 55% почуваються безсилими перед змінами клімату, 58% — що уряд зрадив їх і майбутні покоління. 60% відчувають з цього приводу сильне занепокоєння. А у понад 45% тривога через погіршення ситуації з екологією негативно впливає на роботу й сон.

При цьому в більшості випадків захворювання не діагностуються з цілої низки причин. По-перше, багато досліджень зосереджені у вузькому сегменті: на клінічних діагнозах, надзвичайних ситуаціях або самогубствах. По-друге, близько половини населення світу проживає в країнах, де на 200 000 осіб лише 1 психіатр.

КЛІМАТИЧНА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

 

«Кліматична несправедливість» — ще один новий термін, який описує психологічну атмосферу в соціумі, що супроводжує екологічну кризу. Багато людей гніваються, бо їм доводиться вирішувати проблеми, створені іншими. Молодь вважає, що старші покоління, отримавши самі у спадок більш гармонійний світ, звалили на плечі своїх нащадків непосильний екологічний тягар.

Крім того, несправедливість вбачається в тому, що зміна клімату погіршує ситуацію насамперед для найбідніших. Причому як економічно, так і психологічно, оскільки для них екстремальні погодні явища є особливо травматичними.

Вони залишають після себе довгий шлейф психічних проблем: посттравматичні стресові розлади, тривогу, депресію, зловживання психоактивними речовинами. У найуразливіших країнах це призводить до сплесків міграцій, втрати засобів до існування, відсутності продовольства та розпаду суспільства.

 

СПЕКА СПРИЧИНЯЄ ЗРОСТАННЯ САМОГУБСТВ

 

Американські вчені використовують соціальні мережі для відстеження негативних емоцій, викликаних зміною клімату. Вони аналізують твіти на наявність позитивних і негативних слів, які пов’язані з кліматичними даними з місць розташування твітерів.

Наукова команда виявила, що хвилі тепла та сильні дощі посилюють негативні відчуття й зменшують позитивні порівняно з контрольними днями без екстремальної погоди. При цьому з року в рік негативні реакції стають дедалі гіршими.

Дані досліджень за кілька останніх десятиліть свідчать, що рівень самогубств збільшився на 0,7% у США і на 2,1% у Мексиці, при цьому середньомісячна температура зросла на 1°С.

Науковці прогнозують: якщо не буде вжито заходів, до 2050 року в цих країнах додасться ще 9 000–40 000 самогубств. Крім того, психічно нездорові люди піддаються більшому ризику померти під час спеки. Поки що науковці остаточно не розуміють, чому так відбувається.

 

БІДНІ СТРАЖДАЮТЬ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ

 

Ще кілька років тому вважалося, що тривожні «екоемоції» більш характерні для жителів країн з високим рівнем доходу. Проте останні дані свідчать про те, що глобальне потепління впливає на всіх. До 45% респондентів із десятка країн світу заявили, що занепокоєння з приводу зміни клімату негативно впливає на харчування, роботу, сон та інші аспекти їхнього повсякденного життя. Причому найбільше ці негативні реакції фіксуються якраз у країнах, де багато бідного населення, — на Філіппінах, в Індії та Нігерії.

У Сполучених Штатах і Великій Британії вони виявилися істотно нижчими. Однак тільки близько 3% людей з депресією отримують адекватне лікування в країнах з низькими доходами та доходами нижче середнього, і 23% в країнах з високими доходами. Ще одне питання, яке хвилює дослідників, полягає в тому, як контекст і культура впливають на кліматичну тривогу.

Наприклад, «зв’язок із країною» — через такі культурні практики, як полювання і збирання, — важливий для психічного здоров’я й благополуччя деяких австралійських аборигенів. Але підвищення рівня моря, посуха та лісові пожежі загрожують цим практикам.

 

Оригінальне дослідження: The rise of eco-anxiety: scientists wake up to the mental-health toll of climate change

Джерело інформації:  www.huxley.media