«ТЕМНИЙ БІК» УТРИМАННЯ: чим небезпечне голодування.

 

Photo by Denley Photography on Unsplash / Арт-оформлення: huxley.media via Photoshop

 

Нове дослідження на мишах показало, що деякі обмеження в харчуванні здатні принести організму не лише користь, а й шкоду. Науці відомо, що голодування може впливати на кишківник, активуючи стовбурові клітини. Однак у цього, безумовно, позитивного ефекту є й побічна негативна дія: дієта може запустити процес розвитку пухлин у передраковій стадії. Останні експерименти свідчать про те, що саме по собі голодування не дає організму жодних особливих переваг.

 

САМ СОБОЮ ГОЛОД НЕ Є КОРИСНИМ

 

Науковці провели експерименти з лабораторними мишами, яких певний час тримали на голодному пайку. У результаті з’ясувалося, що період, коли тварини були позбавлені їжі, майже жодних значних переваг для здоров’я організму не давав. Однак їх можна було спостерігати саме після того, як голодування закінчилося.

Відсутність харчування очікувано запускала в організмі деякі процеси регенерації. Зокрема, стовбурові клітини починали активізуватися, а пошкоджені тканини в кишківнику — регенерувати. Але, на подив учених, здатність до регенерації запускалася зовсім не під час голодування, а якраз у той момент, коли миші припиняли голодувати і знову починали повноцінно харчуватися.

 

ЦІНА РЕГЕНЕРАЦІЇ

 

Біологиня Еммануель Пассеге — одна з авторів цього дослідження. У нью-йоркському Колумбійському університеті вона спеціалізується на вивченні стовбурових клітин. Коментуючи результати експерименту, Пассеге заявляє, що у голодування є «темний бік». І його обов’язково необхідно враховувати, ухвалюючи рішення дотримуватися дієт, пов’язаних з обмеженнями в харчуванні.

Насправді, у всього є своя ціна, й регенерація обходиться нашому організму теж небезкоштовно. Ось і лабораторним мишам за активацію стовбурових клітин теж довелося заплатити — у них стрімко зріс ризик розвитку в кишківнику передракових утворень. Причому генетичні зміни, що провокують рак, до голодування не спостерігалися. Натомість почали активно відбуватися після того, як воно припинилося.

 

ЯКЩО «ЗМІНИТИ БАТАРЕЙКИ»…

 

Вплив голодування на організм науковці досліджували впродовж багатьох десятиліть і дійсно отримали докази того, що за його допомогою можна подовжувати термін життя гризунів та протистояти деяким хворобам. Однак тривалий час вони не могли зрозуміти, як працюють біологічні механізми, що запускають ці процеси.

Усе змінилося приблизно 6 років тому, коли до вивчення ефектів голодування долучилася група, очолювана Омером Йілмазом — біологом, який вивчав стовбурові клітини в MTI (Массачусетському технологічному інституті). Команда науковців розгадала «таємницю голодування», з’ясувавши, що процеси змін пов’язані з тією роллю, яку відіграють в організмі стовбурові клітини.

Коли організм миші перестає отримувати їжу, вони практично ігнорують вуглеводи і починають активно спалювати жири. Тобто змінюють джерело енергії з одного на інше. А ця заміна своєю чергою додатково стимулює регенерацію пошкодженого кишківника.

ЩО? ДЕ? КОЛИ?

 

Проте команда Йілмаза на цьому не зупинилася. Вченим уже було зрозуміло, що зростання кількості та активності стовбурових клітин активізується внаслідок голодування. Але яким чином це відбувається і в який саме момент? Щоб це з’ясувати, вони поставили експеримент із трьома групами мишей. Одні тварини голодували протягом доби. Інші — також 24 години, але після цього їм одразу дозволяли їсти. Третя група взагалі не голодувала і харчувалася як завжди.

Провівши відповідні заміри, дослідники встановили, що стовбурові клітини в кишківнику розмножувалися найшвидше у мишей з другої групи. Їхній режим сприяв виробленню поліамінів — молекул, які є важливими для росту й ділення клітин. А що більше було поліамінів, то інтенсивніше відбувалася регенерація слизової оболонки кишківника.

За словами Йілмаза, нинішні модні дієти занадто концентруються на режимах та інтервалах голодування. Хоча насамперед необхідно приділяти найбільшу увагу тому, що відбувається «в стані рефіда».

 

ЇЖА НЕ Є НЕБЕЗПЕЧНОЮ, НЕБЕЗПЕЧНИЙ «ПЕРЕХІД»

 

Дієтологам та їхнім пацієнтам варто усвідомити, що допомога кишкових стовбурових клітин у регенерації небезкоштовна. Коли ці клітини діляться, вони одночасно постачають матеріал як для регенерації здорових тканин, так і для передракових клітин. Науковці виявили це, коли активували ген, що викликає рак, у мишей, які перебували в другій групі.

Ризик онкозахворювань у гризунів, які починали їсти після голодування, виявився набагато вищим, ніж у тих, які не голодували. Це означає, що розвитку пухлин сприяє не сам по собі прийом їжі, відмова від неї або її склад. Додаткова схильність до раку набувається безпосередньо в процесі відновлення харчування.

 

МОЖЛИВО, НЕ ВСЕ ТАК ПОГАНО

 

Однак за всієї стурбованості наукового співтовариства підвищенням ризику онкозахворювань у піддослідних гризунів існують і оптимістичні оцінки. Не всі вчені вважають експеримент коректним.

Наприклад, геронтолог Вальтер Лонго з Університету Південної Каліфорнії припускає, що рак у лабораторних мишей є наслідком втручання в гени, в які вносили корективи експериментатори, і зовсім не пов’язаний з відсутністю або наявністю їжі у піддослідних тварин.

Лонго вважає, що в іншому контексті підвищений ризик онкозахворювань у мишей, характерний для цього дослідження, цілком може й не спостерігатися. Він вказує на більш ранні досліди, коли у мишей, які голодували, порівняно з тими, що харчувалися нормально, виявили зниження аномального росту тканин на 45%.

 

«ВРАЗЛИВИЙ СТАН»

 

Про ступінь ризиків під час виходу з голодування можна сперечатися, але все ж у користі нового дослідження вчені не сумніваються. Його результати мають практичне застосування. Вони допоможуть медикам проводити скоординовану клітинну регенерацію під час лікування запалення товстої кишки і багатьох інших хвороб. Група Йілмаза вже готується до проведення клінічних випробувань, керуючись принципом «не нашкодь».

Вони закликають своїх колег до обережності щодо всього, що здатне завдати шкоди клітинній ДНК. Науковці переконані, що результати їхнього експерименту свідчать про те, що період відновлення харчування після голодування в будь-якому разі приводить організм до «вразливого стану». І цей фактор потрібно обов’язково враховувати, обираючи стратегію лікування багатьох захворювань.

 

Оригінальне дослідження:

• The surprising cause of fasting’s regenerative powers
• Джерело інформації: www.huxley.media