Твої знання - твої крила. Урбан-рішення.
Образ міста: як “Справжній Київ” реставрує київські сторічні двері й не тільки.
.webp)
Таких автентичних дверей, як на Нагірній, які постали ще до 1917 року, в Києві є близько ста, розповідає кураторка "Справжнього Києва" Неллі Чудна. Але, окрім них, є ще багато фрамуг, тобто верхніх частин дверного отвору, які також потребують реставрації. "Справжній Київ" планує провести інвентаризацію цих об'єктів, щоб зрозуміти, де роботи є нагальнішими.
Річ у тім, що часто будинки, в яких стоять такі двері або фрамуги, не є культурною спадщиною, а отже їх не охороняє держава чи влада міста, вони не убезпечені від знищення. Та навіть якщо певний об'єкт є культурною спадщиною, він може знаходитися у приватній власності. В такому випадку власники об'єкта мають тримати його в належному стані, зокрема проводити, за необхідності, ремонтно-реставраційні роботи. Але не завжди ці норми справді виконують.
Реставрація дверей у маєтку на вулиці Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
До того ж людей у державних органах, які б слідкували за станом пам'яток, обмаль. За словами Неллі Чудної, нині у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА всього два інспектори, які можуть виїжджати на огляди пам'яток.
Яке рішення?
Коли автентичні історичні об'єкти постають перед загрозою знищення, а влада не здатна все це проконтролювати, за справу беруться небайдужі. Так за реставрацію дверей та фрамуг у столиці взявся киянин Сергій Миронов. Спочатку він став цікавитися історичними будівлями Києва та їхніми деталями, а коли почав помічати, що автентичні двері з минулого століття все частіше заміняють на сучасні залізні, то вирішив діяти.
"Коли кількість знищених дверей, які я пам'ятаю, стала зашкалювати, я зрозумів, що не можу просто сидіти, склавши руки. Вирішив, що маю власними силами зберегти хоча б якусь частину архітектурної спадщини міста", — сказав якось Сергій для "Віледж".
У 2021 році киянин самотужки (а подекуди з невеликою допомогою) відреставрував 10 архітектурних форм, встигаючи до того ж проводити лекції про Київ та екскурсії ним. При цьому на початку роботи Сергій працював фактично сам, витрачаючи на реставрацію лише свої кошти. Та й досвіду у реставрації таких об'єктів він не мав — набув його вже під час роботи. Того ж року з друзями заснував ГО — для інституціоналізації діяльності й створення команди, яка відповідатиме за різні етапи роботи.
Але згодом почалося повномасштабне вторгнення. Сергій доєднався до війська, служив у складі 241 бригади ТрО ЗСУ. 16 листопада 2022 року, виконуючи бойове завдання, військовий та реставратор загинув.
Утім, 2023 року, після смерті Сергія, громадська організація в оновленому складі вирішила продовжити його справу й уже реалізувала кілька проєктів — "на честь загиблого героя, який присвятив своє життя улюбленому місту".
Сергій Миронов. Фото: Instagram / vanishing_kyiv
Як це працює?
За останні два роки "Справжній Київ" повністю відреставрував або ж закінчив уже почату реставрацію п'яти архітектурних форм:
На вибір об'єктів для реставрації впливає не один чинник. Насамперед організація намагається брати у роботу ті двері, що під великим ризиком, — в аварійному стані чи ті, які хтось планує демонтувати. Таким чином, до прикладу, взялися за двері хімфаку університету Шевченка. Сам корпус факультету постав ще у 1904 році, а дверми, які реставрували, не користувалися ще із 1960-х. До того ж у 1990-х вони втратили деякі деталі.
"Коли ми писали, що будемо відновлювати двері в університеті Шевченка в хімфаку, то нам почали писати люди, які працюють й вчилися на хімфаці, з питаннями: «А де там двері?» Вони на вулицю виходять, на центральну, з потоком людей, але їх ніхто не помічав, бо вони були в жахливому стані", — розповідає кураторка "Справжнього Києва".
Через недосконалу систему водозливу дощі з часом зруйнували нижню частину дверей та фасад, об'єкт уже мав кілька приписів про демонтаж від пожежників. Утім, зусиллями завгоспа факультету двері вдалося зберегти, а "Справжній Київ" відреставрував їх, замінив усі пошкодженні елементи, відновив частину фасаду та покращив систему водозливу. Хімфак (хоча й не лише він) — наочний приклад того, що діяльність "Справжнього Києва" — це не лише про двері.
Подекуди вибір об'єктів для відновлення — це продовження планів Сергія Миронова. Так, до прикладу, команда взялася за реставрацію дверей на Саксаганського, хоч там оригінальною була лише фрамуга, а самі двері вже радянського зразка. А ще таким чином закінчили реставрацію дверей на Паньківській, яку почав сам Сергій. І хоч у час, коли реставратор лише брався за ці двері, він зустрічався з опором жителів, нині на них висить пам'ятна таблиця з його іменем.
Але є й більш практичні чинники, які роблять реставрацію певних дверей можливими. Це доступ до комунікацій — світла, води, вбиральні тощо. А ще — просто до приміщення, адже команда реставраторів працює переважно на вулиці, і їм потрібно десь зберігати значну кількість інструментів протягом періоду реставрація. Наприклад, двері на Саксаганського відреставрували, бо вдалося домовитися про необхідні умови із сусіднім закладом, — те, чого, на жаль, не вдалося добитися Сергію.
Інколи до реставрації ведуть випадкові відкриття. Так сталося зі світловим покажчиком на Чикаленка, коли його помітив член "Справжнього Києва" та знавець модерну Павло Третьяков в одному з будинків, який збудували ще у 1910-му. Йому на очі потрапила залізна сітка з елементом, забитим фанерою ще у радянські часи. Павло розгледів у сітці деталі модерну, і врешті, у взаємодії з ОСББ, вдалося відкрити елемент з фанерою, який виявився покажчиком адреси — "можливо останній подібний елемент декору, що зберігся до наших часів у Києві", кажуть в організації.
Врешті сітку відновили й поставили нову номерну табличку. Цифри для таблички — це адаптація відомого шрифту в стилі модерн. А саму табличку, для автентичності, вручну намалювала вітражною фарбою по склу ілюстраторка Марія Кінович.
"З цих малесеньких елементів складається образ міста. Це як людина — кожна родимка, форма брів, носа формує індивідуальність. Так само це роблять архітектурні форми, які нещадно витирав «совок»", — підмічає Неллі Чудна.
Реставрація та війна
Із початком повномасштабної війни ініціатива стала реставрувати й обʼєкти, постраждалі від російських ударів. Така доля спіткала, зокрема, будівлю Спілки письменників України, яку першого січня 2025 року пошкодив російський обстріл. Пошкодження зазнали аж три вхідні групи.
"Справжній Київ" вже провів поточний ремонт двох дверей, натомість решта — найбільш пошкоджені — потребують реставрації. І тут у справу вступає бюрократія: будівля СПУ є пам'яткою архітектури місцевого значення, тож будь-який реставраційний план має бути затверджений Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, а самі роботи можуть виконувати лише сертифіковані фахівці, а не волонтери. Втім, вихід знайшовся — організація підписала меморандум із комунальним Центром консервації предметів археології, де працюють майстри з відповідною кваліфікацією.
"Вони є підрядником, який зробить реставрацію елементів, виготовить нові елементи за відповідною технологією. А ми будемо збирати двері під кураторством сертифікованого реставратора", — зазначає Неллі Чудна.
Нагірна, 2
Маєток на вулиці Нагірній, що на столичній Лук'янівці, — ще один постраждалий від російської агресії обʼєкт. Він постав ще у першій декаді минулого століття та встиг змінити кількох власників, пережити пожежі, а наприкінці березня 2024 року відчув наслідки повномасштабного вторгнення — постраждав від обстрілу. Відразу після цього члени ГО, самотужки визначивши місце прильоту, приїхали до маєтку і, як розповідає Неллі Чудна, запропонували власникам допомогу.
Маєток на Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Увагу на маєток на Нагірній звернув ще за життя Сергій Миронов. У нього навіть була домовленість із власником щодо ремонту даху. Але останній помер у 2021 році, а Сергія не стало вже наступного. Нащадки власника, діти та дружина, спочатку не були відкриті до того, щоб пускати волонтерів до садиби, але після російського обстрілу не відмовилися від допомоги. Врешті "Справжній Київ" з іншими волонтерами замінив вибите скло, а також допоміг з ремонтом даху благодійному фонду "Гуртум".
"Відбувся вибух. Хлопці та дівчата зовсім випадково, прекрасним чином взялися допомогти. Вони зафіксували всі обставини, які з нами відбулися. І з того часу ми співпрацюємо, вони дуже допомагають. Ми духовно підходимо один одному, адже всі виступаємо за збереження старого міста", — розповідала співвласниця маєтку Оксана, поки група волонтерів дофарбовувала двері будинку.
Портрет Сергія Миронова в маєтку на Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Співвласниця додає, що волонтери зробили для маєтку не мало — від розбору наслідків прильоту до таких деталей, як чищення підлоги, ремонт сходів чи фарбування елементів стелі. Неллі Чудна додає, що загалом у маєтку проводили ремонтні роботи, яких потребує старий будинок, — міняли проводку, підтримували ліпнину, робили нову підлогу, де це необхідно.
Одна з кімнат маєтку на Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
"Робота постійно є. Тут, наприклад, нема шматка підлоги. Думаю, ми його зробимо. А тут вікно, яке під час прильоту постраждало найсильніше. Бачите, ми його просто заклали. Сподіваюсь, що повернемо сюди раму", — розповідає кураторка організації, походжаючи між стінами понад сторічного приміщення.
У маєтку зберігся значний відсоток автентичних елементів початку минулого століття — фурнітура, піч, раковина та інші деталі інтер'єру. І саме цей простір, що дбайливо зберігає столітні артефакти, нинішні власники дозволили використовувати як майданчик для громадської організації. Від минулого року тут регулярно проходять лекції, виставки та інші події. Вхід — за донат, який спрямовується до реставраційного фонду "Справжнього Києва" і фактично покриває поточні витрати ГО. Уже цього літа організація планує відкрити постійну виставку, присвячену самому маєтку.
Автентичні архітектурні елементи з маєтку на Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Але найбільшою прикрасою маєтку є відреставровані двері. Десятиліттями стихії та шкідники впливали на них, тож їхній стан погіршувався. У другій половині ХХ століття власники намагалися самотужки провести ремонт і зняли частину декоративних елементів. А 28 вересня 2024-го за них взявся "Справжній Київ".
Реставрація дверей у маєтку на Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Працюючи з дверима, волонтери "Справжнього Києва" намагаються зберегти якомога більше автентичних деталей: консервують їх, відновлюють та — за можливості — повертають дверям первісний вигляд. Для цього передусім шукають проєктну документацію (для пам'яток архітектури вона є обов'язковою), або ж хоча б архівні фотографії. Якщо ж таких матеріалів немає, спираються на власну експертизу й досвід.
Наприклад, під час реставрації фрамуги на вулиці Саксаганського виявилося, що вона є типовою, збереженою повністю, а її аналог існує на сусідній вулиці — це допомогло точно відтворити вигляд. У випадку дверей університету один із декоративних елементів був втрачений на одній стулці, але вцілів на іншій — тож його вдалося точно скопіювати. Водночас частину фрамуги відновити не вдалося, адже аналогів чи зображень знайти не вдалося.
Реставрація дверей у маєтку на Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
На Нагірній волонтери мали й проєкт садиби, і її фото 1950-х років, тож це допомогло зрозуміти, як двері виглядали початково. До того ж свою роль зіграло те, що власники, які зняли частину декору з дверей у радянські часи, не викинули його. Тож волонтерам вдалося зробити копії автентичних деталей й хоча б приблизно відновити первісний вигляд брами. Так, до слова, роблять на всіх об'єктах — ту фурнітуру, яка не придатна до використання, копіюють і замінюють.
План маєтку на Нагірній. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
А ще особливістю майже всіх відреставрованих дверей "Справжнього Києва" є автентичні, дореволюційні ручки. Двері на Нагірній — не виняток. Такі ручки можна знайти, наприклад, на зустрічах Київського клубу колекціонерів, ринку Почайної, аукціонах, в інтернеті тощо. Примітно, що під кожну нововстановлену ручку волонтери кладуть сучасні монети — як "привіт" наступникам, підкреслює кураторка організації.
Як можна допомогти?
"Справжній Київ" уже відновив п'ять архітектурних форм і не збирається зупинятися. У найближчих планах — відновити дві фрамуги у Чехівському провулку. Вся ця робота можлива завдяки команді з десятків людей, які працюють на волонтерських засадах, і жоден при цьому не є професійним реставратором. Навички отримують у процесі роботи, зокрема під час взаємодії з експертами. Тож, якщо ви також хочете стати частиною ГО й доєднатися до відновлення автентичних деталей столиці, ви можете заповнити відповідну форму.
"У нас є артисти, художники, архітектори, історики в команді. Так, ні у кого немає спеціалізації саме на дверях, але ти набираєшся досвіду, коли за цією темою постійно слідкуєш. Тому у нас є команді вилазки — ми весь старий фонд міста вивчаємо своїми ногами, руками, очима. В кожне парадне, яке можемо зайти, заходимо. Фіксуємо плитку оригінальну, метал, який залишився, фурнітуру тощо. Тобто в нас є ціла база того, де що можна подивитися, де що залишилось. Тож, якщо ви з нами два місяці потусите, ви теж будете розумітися на цьому", — зазначає Неллі Чудна.
Частина команди "Справжнього Києва". Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Допомога потрібна не лише з реставрацією, а й з організацією івентів, пошуком підрядників, іншою організаційною чи креативною роботою. Діяльність ГО можна підтримати й фінансово за цим посиланням.
А ще ініціатива закликає звертати увагу на проблеми міста через застосунок "1551", який належить комунальній установі "Контактний центр міста Києва". Через нього ви можете подати звернення до КМДА (наприклад, про незаконну рекламу чи аварійний стан якоїсь пам'ятки), додати до нього фото та слідкувати за розв'язанням проблеми. У підсумку ви можете поставити оцінку роботам, які виконали міські сервіси, і, за необхідності, вони їх перероблять.
Джерело інформації: інтернет-видання "Рубрика. Все по поличках".
Коментарі
Дописати коментар