ІДІОТОКРАТІЯ: як людство стане розумово відсталим.
Право на дурість — одна з гарантій вільного розвитку особистості
Марк Твен
ПРО ДУРІСТЬ
Існують відмінності між людьми як за зовнішніми даними: красою та здоров'ям, так і за внутрішніми якостями, а от розум і характер. Ми різні: хтось розумніший, а хтось красивіший.
Усі знають, що є дурні, а перша дурість людини виявилася ще в Едемовому саду. З того часу розумні тільки й роблять, що виправляють помилки дурнів. Але, на думку Альберта Ейнштейна, «дурість нескінченна, як Всесвіт, хоча щодо Всесвіту я не певний».
Відомий психіатр кінця XIX століття Ардаліон Токарський вважав дурість психічним захворюванням і справив сенсацію у світі психіатрії, прочитавши в 1896 році доповідь «Про дурість», де чітко і зрозуміло прояснивши природу дурості та її ознаки.
Головною ознакою дурня Токарський справедливо вважав задоволеність своїм розумом:
У дурні вона досягає впоєння і спокійного достатку. Не варто вірити тому, хто всерйоз чи обдумано називає собі дурнем чи зоро натякає на свою розумову неспроможність. Дурень не зробить такого. Це розумний: або припустився помилки і кається, або придурюється з наміром. Придурюватися — лінія поведінки, для якої потрібний розум.
Личина наївного недомислу — лазівка рятівна та доступна. Прикидатися дурнішими, ніж є насправді, щоб отримувати то скидку, то надбавку, — надійно, вигідно, зручно. Розумному безглуздому колпаку — і будинок відпочинку, і шапка-неуразлива. А дурень стыдиться ковпака, він обожнює тогу й котурні, фіміам та панегірики
Але найстрашнішим є дурень, який має освіту і диплом, бо після цього його дурість отримує твердий фундамент, і немає нічого страшнішого за «освічений дурень», позбавленого усіляких сумнівів, нетерпимого до чужих поглядів і думок, агресивного по відношенню до кожного, хто набрався сміливості намагатися заперечувати.
Токарський наголошує, що «природа справедлива: недодачу розуму вона щедро підкріплює то уразливістю, то впертістю, то нетерпимістю».
ЕФЕКТ ФЛІННА
Звісно, всі люди повинні бути рівними у своїх правах, але за рівнем інтелекту вони відрізняються, і щоб внести хоч якусь ясність у визначення того, хто з нас розумніший, а хто дурніший, у 1912 році німецьке вчення Вільям Штерн впровадив поняття «коефіцієнт інтелекту».
З того часу для обчислення відповідності розумового віку до хронологічного віку людини використовують саме цей показник. Середній рівень інтелекту був закріплений цифрою 100, а діапазон значення коефіцієнта від 85 до 115 вважається інтелектом середньої людини. Чим більше ваш IQ, тим ви розумніші, а чим він менший, тим дурніші. IQ нижче 70 пунктів свідчить про розумову відсталість.
І відколи з'явилися перші тести щодо визначення рівня IQ, вчені почали документувати статистичні результати. Виявилося, що за весь XX століття людство мало привід для гордості — ми розумнішали від покоління до покоління, діти завжди були розумнішими за своїх батьків, процес цей був постійним і малював людству райдужні перспективи розвитку та неухильного прогресу.
Новозеландський навчання Джеймс Флінн у 1984 році опублікував статтю «Середній IQ американців: масове зростання з 1932 по 1978 рік», де написавши, що IQ середньостатистичного людини в США збільшився за цей час на 15 пунктів, що склало аж 3 пункти
В іншому дослідженні Флінн визначив, що з 1952 по 1982 рік коефіцієнт інтелекту голландських призівників зріс на 20 пунктів. Багато експериментів з вивчення динаміки рівня інтелекту лише підтверджували тенденцію зростання середнього розуму людства, і цей процес неперервного зростання середнього IQ людей стали називати ефектом Флінна, на честь психолога, який першим приніс цю гарну новину.
Проте настрій усім зіпсував XXI століття.
ЗВОРОТНИЙ ЕФЕКТ ФЛІННА
Проведені після 2000 року дослідження середнього рівня інтелекту принесли гнітючі цифри та схвилювали науковий світ. У 2004 році протестували розумові здібності призівників у Норвегії, і вперше було виявлено зниження рівня їхнього інтелекту в порівнянні з даними призівників попередніх десятиліть.
Дослідження тестів IQ датських призівників показували зростання їхнього інтелекту з 1959 по 1979 рік на 3 пункти за десятиліття, потім з 1979 по 1989 рік зростання загальмувалося і склало 2 пункти, за 1989–1999 роки всього на 1,5 пункту. Інтелект військовослужбовців нового покоління вперше знизився – на ті ж 1,5 пункти!
Роботи інших вчених підтвердили, що середній інтелект людства пішов на спад. Це явище назвали зворотним ефектом Флінна, а сам новозеландський учений в одному з інтерв'ю так окреслив сутність тенденції дурнішання:
Перемога візуального сприйняття означає, що менше людей читає довгі романи чи книги з історії. Люди живуть у бульбашці з сьогодення, що робить їх уразливішими до впливу інформації, яка подається ззовні, — у них просто немає нічого «свого», нічого, що вони могли б протиставити тому, що їм говорять. Поліпшення аналітичних здібностей більше не робить вас найкращим громадянином
Бути розумним стало вдруге справою непрестижною!
Кім Кардаш'ян, блогери та тіктокерші, різні люди без освіти почали злітати раптом на вершину соціальних сходів, особливо не блищачи розумом, а наявність інтелекту перестала гарантувати життєвий успіх, впала популярність високоінтелектуального мистецтва та інших «розумних» видів діяльності.
2019 року у причинах цієї інтелектуальної деградації спробував розібратися французький нейропсихолог Мішель Демюрже.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДЕМЮРЖЕ
Книга Мішеля Демюрже «Фабрика цифрових кретинів», що вийшла у 2019 році у Франції, стала бестселером та настільною книгою багатьох французьких батьків. У ній автор розповів не лише про тенденцію деградації поколінь перших двох десятиліть ХХІ століття, а й спробував пояснити причини цього неприємного явища та відшукати протиотруту від нього.
Демюрже проаналізував динаміку IQ молодих французів перед вступом до вищого навчального закладу у період з 1999 по 2009 рік та виявив, що середній рівень їхнього інтелекту знизився за це десятиліття на 3,8 пункти! Дані за друге десятиліття лише підтвердили, що процес дурнішання поколінь ХХІ століття запущено, і середній рівень розуму молоді неухильно падає.
Лікар з нейропсихології Мішель Демюрже попереджає:
Що більше грошей вкладають країни у технології, пов'язані з освітою, то нижчі академічні результати учнів. Що більше години витрачають учні на технології, то гірші їх оцінки
З одного боку, втрата якихось 3,8 пунктів за 10 років — це не така вже й катастрофа, але статистика неублаганна, і якщо такий рівень регресу та деградації продовжиться в тому ж темпі, то за 100 років рівень розуму середньостатистичної більшості зменшиться на 38 пунктів і становитиме всього 62,0
До 2100 року за збережених темпів дурнішання людства наші внуки будуть жити в суспільстві розумово відсталих людей. Оскільки, за останніми дослідженнями, народжуваність у сім'ях розумних батьків набагато менша, ніж у батьківщинах дурнів, цілком можливо, що інтелектуальна деградація настане раніше, ніж пророкують учені.
Показовою є антиутопічна комедія 2006 року «Ідіократія», де зображено людство через 500 років — у 2505 році, коли середній інтелект впав зі 100 до 20 пунктів. Фільм розкриває те, на що може перетворитися наш світ після такого жахливого інтелектуального падіння.
ЯК НЕ ПЕРЕТВОРИТИ СВОЇХ ДІТЕЙ НА ІДІОТІВ
Якщо раніше успіхами наукового прогресу пояснювалося неухильне зростання інтелекту, то тепер саме досягнення в галузі інформаційних технологій шкодять нашим дітям та роблять їх дурнішими.
І ось чому: відомо, що розумові здібності та розвиток мови дитини безпосередньо залежать від кількості живого спілкування з нею. Поява різних екранів — замінників реальності (телевізора, комп'ютера, планшета та смартфона) — зменшила кількість спілкування дітей із дорослими та збільшила годину екранних розваг — ігор та перегляду всіляких роликів.
Мішель Демюрже пояснює нейропсихологічні механізми цієї ситуації:
«Звичайно, треба жити в ногу з епохою, але наш мозок до цього не пристосований, він сформувався в епоху неандертальця. Як він функціонує: якщо ви мені даєте інформацію безпосередньо, мій мозок відгукується, його нейрони починають працювати.
Якщо ж я отримую інформацію з екрану, то нейрони не будуть реагувати - чи будуть, але значно менше. Якщо ви кажете маленькій дитині назву кольору, наприклад «зелений», тричі поспіль, то вона вивчить це слово. Якщо вона почує те саме слово з екрану, то, за різними дослідженнями, дитині необхідно від двадцяти до шістдесяти разів, щоб запомнити нове для неї слово.
Іншими словами, наш мозок улаштований так, що йому потрібно спілкуватися з людьми. Еволюція зробила його таким. Для немовлят просто життєво необхідне спілкування. У пізнішому віку це також важливо.
При живому спілкуванні мозок обробляє інформацію інакше, ніж коли він отримує її з екрану. Розвиток мови відбувається під час розмови. Коли в будинку вимкнено всі екрани, дитина чує близько тисячі слів за годину. А якщо дитина сидить перед екраном, то ви кажете їй приблизно 100–150 слів на годину. При цьому доведено, що когнітивний розвиток залежить від кількості отримуваних слів, особливо в ранньому віці.
Поради нейропсихолога з Франції цілком підходять і всім нам, бо наші діти мають нездорову пристрасть до екранних пристроїв і багато годин проводять перед ними. Демюрже рекомендує у зв'язку з насувається небезпекою «тотального дурнішання людства» дітям до 6 років заборонити користуватися планшетами та смартфонами, а старшим дітям обмежити доступ до екранних носіїв інформації до однієї години на день, у той час як нинішнє покоління підлітків сидить біля екранів 7 годин на день.
До цієї технології, що робить дурнішими, схильні й дорослі, проте їхній розум вже розвинений, і шкода від гортання сторінок соціальних мереж поки малопомітна.
Хоча хтозна, хтозна!
Джерело інформації: www.huxley.media
Коментарі
Дописати коментар