Скриня господарника. Півонії після цвітіння: корисні поради.

 

Півонії цвітуть недовго, але так розкішно, що заради цього ми готові чекати цілий рік. А потім квіти обсипалися, і багато новачків губитись: що робити далі? Обрізати кущ повністю? Залишити як є? Підживити? Пересадити? Поділити? Півонія після цвітіння не відпочиває, як може здатися. Натомість, у цей період вона працює на майбутній сезон. Листя продовжує живити кореневище, закладаються бруньки відновлення, накопичуються запаси для зимівлі та наступного цвітіння. Тому головне правило догляду за півоніями після цвітіння просте: відцвілі квіти прибираємо, але листя не зрізаємо до осені.

Чи треба обрізати півонії після цвітіння?

Так, але не повністю. Після цвітіння потрібно зрізати тільки відцвілі квітконоси, а не стебла.  Коли лепестки починають осипатися, квітка втрачає декоративність і рослина може витрачати сили на формування насіння. Для садової півонії, від якої ми чекаємо на пишне цвітіння наступного року, це лишнє навантаження.  Тому відцвілі головки краще прибрати. Але зрізати треба не під корінь, а лише верхню частину квітконоса — до першого добре розвиненого листка.

Правильно:

• зрізати відцвілу квітку разом із невеликою частиною стебла;
• не залишати голих довгих палиць над кущем;
• не зрізати все листя.

• Чому не можна зрізати листя півоній одразу після цвітіння.

  Це одна з найпоширеніших помилок. Кущ відцвів, виглядає вже не так святково, і рука тягнеться зрізати його повністю, щоб не псував вигляд клумбі. Але для півонії це дуже погане рішення.  Листя після цвітіння продовжує працювати. Через нього рослина отримує енергію, живить коріння і закладає квіткові бруньки на наступний рік. Якщо зрізати листя у червні чи липні, півонія ослабне.

  Наслідки раннього обрізання:

  • кущ гірше зимує;
  • наступного року може дати менше бутонів;
  • цвітіння буде слабшим;
  • молоді або нещодавно пересаджені півонії можуть довго відновлюватися;
  • рослина стає вразливішою до стресів.
  • Після цвітіння листя півонії має залишатися зеленим і здоровим якомога довше. 

• Коли обрізати півонії повністю

  Повністю зрізають тільки трав'янисті півонії — і роблять це восени, коли листя вже пожовкло, побуріло чи полегло після перших холодів.  Не потрібно поспішати з осінньою обрізкою, якщо кущ ще зелений та здоровий. Поки листя працює, воно живить рослину.  Зазвичай в Україні повне обрізання трав'янистих півоній проводять:

  • у північних та західних регіонах – у вересні-жовтні;
  • у центральних областях – у жовтні;
  • на півдні — іноді ближче до кінця жовтня чи листопада, залежно від погоди. 
  • Стебла зрізають майже до рівня землі, залишаючи невеликі пеньки.

  • Що робити з деревоподібними півоніями

    Деревовидні півонії – це зовсім інші за своєю природою рослини. У них надземна частина не відмирає повністю на зиму, бо це кущі зі здерев'янілими погонами.

    Після цвітіння у деревоподібних півоній прибирають відцвілі квіти, сухі чи пошкоджені гілки, але не зрізають кущ до землі. Сильну обрізку цим кущам без потреби робити взагалі не варто.

    Для деревовидних півоній після цвітіння важливо:

    • зрізати відцвілі квітки;
    • не чіпати здорові погоні;
    • прибрати слабкі, сухі, поламані гілки;
    • стежити, щоб кущ не загущувався;
    • не стимулювати зайвий ріст пізніми азотними підживленнями.

    • Чим підживити півонії після цвітіння

      Під час цвітіння півонія витратила багато сил. Саме зараз їй потрібне підживлення не для нарощування пишного листя, а для відновлення, зміцнення кореневища та закладання бруньок майбутнього року.  У цей період не варто наголошувати на азоті. Азот потрібний навесні, коли рослина активно нарощує листя та погоні. Після цвітіння надлишок азоту може спровокувати лишню зелену масу, зробити тканини пухкими і менш стійкими до хвороб.  Після цвітіння півоніям більше потрібні:

      • фосфор;
      • калій;
      • мікроелементи;
      • помірна кількість органіки;
      • волога, якщо стоїть посуха.

      Найпростіший варіант — використати комплексне осіннє чи фосфорно-калійне удобрення для квітучих багаторічників. Його вносять по вологій землі, не насипаючи добрива прямо на центр куща.  Півонії добре реагують на компост або добре перепрілий перегній. Але важливо: не свіжий гній!  Компост можна розкласти тонкою кулею навколо куща як мульчу. Він поступово покращуватиме ґрунт, утримуватиме вологу і даватиме рослині м'яке живлення.  На нейтральних або слабокислих ґрунтах можна розсипати трохи золу навколо куща, уникаючи центру, і заробити його в землю з поливом.

    • Мульчування

    • Після цвітіння півонії корисно замульчувати компостом, перепрілою корою, соломою, листовим перегноєм чи скошеною підсушеною травою. Мульча допомагає ґрунту не перегріватися, довше тримає вологу та зменшує кількість бур'янів.  Але не насипайте мульчу товстою шапкою прямо на центр куща. Бруньки півонії не люблять заглиблення й постійної сирості.

      Полив після цвітіння: чи потрібен він півоніям

      Після цвітіння про півонії часто забувають: мовляв, своє діло вони вже зробили. Але в посушливе літо саме нестача води може погіршити цвітіння наступного року.  Півонія має глибоке коріння, тому часті поверхневі поливи їй мало допомагають. Краще поливати рідше, але глибоко.

      Особливо важливий полив:

      • у перші тижні після цвітіння;
      • під час тривалої спеки;
      • на легких піщаних ґрунтах;
      • для молодих кущів;
      • для півоній, які ростуть біля великих дерев або кущів.

      Після поливу землю бажано розпушити або замульчувати. Але розпушувати треба обережно: корені півоній розташовані не лише глибоко, а й у верхньому шарі ґрунту.

      Чи можна пересаджувати півонії після цвітіння

      Зразу після цвітіння пересаджувати півонії небажано. У червні та липні кущ ще активно працює, листя живить коріння, закладаються бруньки наступного року. Якщо в цей момент викопати та поділити рослину, вона отримає сильний стрес. Найкраща година для пересадки та ділення півоній — кінець літа та осінь. Саме тоді рослина буде поступово переходити до періоду спокою, але ще має час укоренитися до морозів. 

    • Для більшості регіонів України оптимальні рядки такі: кінець серпня;  вересень;  перша половина жовтня – у тепла осінь і у південних областях. 

      Коли ділити півонії

      Півонії не потребують частого ділення. Це не ті багаторічники, які треба омолоджувати кожні 3-4 роки. Наоборот, дорослий кущ може десятиліттями рости на одному місці і чудово цвісти.

      Ділити півонію варто лише тоді, коли:

      • кущ дуже розрісся;
      • цвітіння помітно погіршилося;
      • рослину треба перенести на інше місце;
      • ви хочете розмножити улюблений сорт;
      • півонія посаджена невдало — у тіні, у сирому місці чи надто глибоко.

      Якщо півонія добре цвіте, не заважає іншим рослинам і росте на вдалому місці, краще її не чіпати.

    •  Півонія лікарська та її використання у народній медицині

    • Отже, до вашої уваги — півонія лікарська та її цілющі властивості, що найсильніше виявляються у настоянці. Але це не єдиний препарат, який готують на основі цієї дивовижної рослини. 

    • Яка півонія – лікарська?

    • Видів півонії — аж зашкалює, тож треба спочатку визначитися, яка саме півонія лікує. Сам вид півонія лікарська ( Paeonia officinalis ) є досить рідкісним на сьогодні в природі та садах. Але це праматір багатьох трав'янистих півоній, які ми сьогодні вирощуємо на своїх ділянках.

      У більшості, садові півонії трав'янисті (ті самі «бабусині сорти») — це гібриди півонії лікарської та півонії молочноквіткової ( Paeonia lactiflora ), і вони також наділені лікувальними властивостями, хоч і меншою мірою, ніж сама видова рослина. Але в українських садах і досі популярні декоративні форми саме півонії лікарської:

      • «Розеа полону» з рожевими квітками;
      • "Альба полону" з білими квітами;
      • Вишнева півонія «Рубра полону» .
      • 
        
        
                                  Півонія лікарська "Альба полону" (Paeonia officinalis Alba Plena)
      
      
      •   

         

        
        
      • Півонія лікарська «Рубра полону» (Paeonia officinalis Rubra Plena)
      • 

        
        
        
      •  Півонія лікарська «Розеа полону» (Paeonia officinalis Rosea Plena)

      • Це багаторічні рослини, що мають кілька стебел заввишки до метра. Пуп'янків в одному кущі може бути кілька штук. Бічні стебла з бутонами зацвітають пізніше від центрального стебла, тому цвітіння півоній лікарських, їх гібридів і садових форм може тривати досить довго.

        Я вважаю цей квіток своїм рятівником. Занадто часто в скрутних життєвих становищах саме півонія лікарська допомагала заспокоїтися та розкласти все по поліцях, «стати на ноги» після операцій, подолати нервні последствия від вживання ліків, що використовувалися під час медичних втручань, запобігти сезонним загостренням хронічних хвороб та не підчепити. Нарешті — просто відпочити уві сні, коли всі навкруги зовсім не так, як треба, а валер'янка та пустирник протипоказані, бо тиск «на нулі». Самі розумієте — не поділитися як знайомим, але справді рятівним та випробуваним на собі засобом було б не правильно.

      • Що саме лікують півонією?

        Настоянку півонії найчастіше використовують як:

        • протисудомне,
        • легке знеболювальне (але коли біль має неврологічне походження — вона може впоратися цілком самостійно),
        • онкопротекторне,
        • спазмолітичне,
        • протизапальне,
        • антимікробне,
        • для підвищення апетиту та покращення травлення (слід бути обережним людям із завищеною кислотністю шлунка),
        • протидіарейне,
        • попереджає різкі зміни настрою та розладу сну, порушення менструального циклу у жінок.

        Допомагає півонія лікарська при лікуванні екзем, нейродермітів, псориазу. Також виявлена ​​здатність препаратів півонії підовжувати дію наркозу, але не його побічну дію. Водні відвари та чаї з півонії знімають алкогольну інтоксикацію та покращують пам'ять.

        Настоянка півонії в терапевтичних дозах не завдає суттєвих змін артеріальному тиску, сердечним ритмам та диханню, але все ж таки слід пам'ятати, що півонія визнана отруйною рослиною, а тому консультація лікаря щодо вживання препаратів півонії на заваді не стане. Використання півонії поширене також у косметології, вона входить до складу багатьох готових засобів для зволоження шкіри, проти вікових змін, заспокійливих при чутливій шкірі, відбілюючих, зміцнюючих волос та тонізуючих косметичних засобів.

      • Хімічний склад півонії

        Півонія лікарська багата на жирні олії, входити до їх складу бензойну та саліцилову кислоту, аскорбінову кислоту, складні ефіри, магній, вісмут, марганець, залізо, стронцій, мідь, хром, кальцій. Корені вміщують більше лікарських речовин, лепестки ж, в свою чергу, мають додатково танін та пеонін (відповідно до окрасу: чим темніший — тим більше).

        Слід пам'ятати одну важливу річ: лікарськими властивостями наділені лепестки півонії не світліші за насичено-рожеві. Але для приготування настоянок та ліків використовують як лепестки, так і корені рослини.

      •  

      • Висушені квіти півонії

      • Як збирати та заготовляти півонію?

        Корені зазвичай збирають осінні (жовтень-листопад), як мінімум, з 2-хрічних рослин, викопують, миють, ріжуть на тонкі стрічки та сушать у добре вентильованих приміщеннях або на відкритому повітрі за умови високої температури (але не під лучами сонця). Чим температура вища, тим краще та більше корисних речовин збережеться у сировині. Повністю висохлі коріння півонії зберігають у сухих приміщеннях до 3 років.

        Пелюстки збирають, коли починає розкриватися квітка, сушити при температурі +50°C у сушарках або у сухому поміщенні під постійною вентиляцією. Показником правильної сушки буде трохи темніший за свіжий колір лепестків зі береженим ароматом, але не пожовклий або почорнілий. Зберігають у щільно закритій тарі не довше 3 років. Насіння збирають, коли воно дозріло, досушують та зберігають так само як і лепестки. Для лікарських цілей найкраще підходять дорослі рослини, тобто від 2 до 5 років.

      • Настоянка півонії

        Пальму першості серед препаратів з півонії лікарської має звісно спиртова настоянка півонії. Саме у спиртовій среді півонія віддає найбільше своїх корисних речовин. Вона готується або з добре подрібненого кореня, або з лепесток.

        Настоянка з коренів півонії

        10 г подрібненого сухого кореня заливають 100 мл 40-45% спирту (раджу обирати пляшечку з темного скла), коркують та настоюють у темному місці протягом 14 діб, щоденно збовтуючи. Вживають від 10 до 40 крапель перед вживанням їжі тричі на день. Курс не повинен перевищувати 3-4 тижні.

        Настоянка півонії з лепесток

        Заповнюють обрану ємність (бажано з темного стекла) щільно сухими лепестками до верху, заливають спиртом (40-50 %) так, щоб покрило вміст, ставити у темне прохолодне місце на 14 діб. Якщо ви вирішите настояти свіжі лепестки — принцип той самий, але слід обирати міцніший спирт (60-70%) та помірно щільно заповнювати лепестками місткість. Термін зберігання 1, максимум - 2 роки.

      • Інші препарати з півонії

        Водна настоянка

        1 чайну ложку добре подрібненої сировини заливають 0,5 літром кип'ятку та дають настоятися 30-40 хвилин у теплому місці. Відціджують та вживають по 2 столові ложки тричі на день не довше 3 тижнів. Зберігають у холодильнику не більше 1-2 діб.

        Для зовнішнього застосування водні настої рекомендується робити вдвічі міцнішими. Ними протирають шкіру при дерматитах, втирають у шкіру голови при облісінні та лупі. Також для зовнішнього використання добре підійде насіння півонії.

      •  

        Відвари з півоній

        Пів чайної ложки подрібнених коренів залити склянкою води, кип'ятити 10 хвилин під кришкою, далі дати настоятися протягом 1 години. Вживати тричі на день 1 ст. ложці не довше за місяць. Потім слід зробити перерву на 15 днів.

        Коріння перетерти в порошок, 30 г якого залити літром води та дати закипіти. Вживають по 100 мл тричі на день. Актуально при епілепсії та серйозних нервових розладах.

        Дрібно нарізаного кореня 100 грамів залити літром води та варити, доки об'єм не зменшиться вдвічі. Відцідити та дати охолонути. Далі змішати зі 100 мл 96% спирту. Приймають по 40 крапель на день.

        Чай з пелюсток півонії

        Трохи передмови — це найулюбленіший з моїх вечірніх напоїв, який рятував не лише від хвороб, а й від нервних розладів у буремні години. Для приготування вам знадобляться свіжі або правильно висушені запашні лепестки півонії лікарської.

        Такий собі лікувальний чай-сироп-варення виходить: 300 г лепестків закип'ятити з невеликою кількістю води (додаємо рівно стільки, щоб покрила вміст). Як тільки закипити, додати 500-600 г цукру та сік одного лимону та продовжувати варити, поки сахар повністю не розтане. Таку смакоту можна приймати по 2 столові ложки в чистому вигляді перед сном як заспокійливий та як загальнозміцнювальний засіб (якщо не маєте протипоказань) або додавати до чаю в якості підсолоджувача, але не перевищуйте кількості від рекомендованої.

        Класика : чайну ложку сухих лепестків залити кип'ятком (250 мл) та дати настоятися близько 15 хвилин. Мед або цукор - до смаку. Достатньо вживання однієї чашки такого чаю перед сном, щоб убезпечити собі від сезонних ГРВІ та осінньої депресії. Як профілактичний вживається не довше 15 днів, далі краще зробити перерву.

        Для косметичних цілей столова ложка лепестків заливається кропом та настоюється в термосі або загорнута рушником протягом 30 хвилин. Далі можна відцідити та протирати шкіру, ополіскувати волосся або робити маску.

        Дорогі читачі! Наостанок ще раз нагадаю про те, що всі лікарські рослини мають свої протипоказання. Так, з півонією слід бути обережними людям із завищеною кислотністю шлунка, вагітним та годуючим жінкам (особливо стосується спиртових настоянок), людям з хворою печінкою (обережно, бо півонія містить танін) та почками. Отже, коли ви вибрали півонію як ліки — проконсультуйтеся зі своїм лікарем, не перевищуйте рекомендованих дозувань та будьте здорові. А гарний настрій та рівновагу півонія вам гарантує!

        Авторки: Оксана Денисенко, Оля Юхимівна.

      • Джерело інформації: Зелена садиба

      • 
        

      • 
        
      •  
      •  
      • 
        

    • 
      

    • 
      

    • 
      

  •